ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2021Справа № 910/19854/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул.Іллінська 8, код ЄДРПОУ 20474912)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м.Київ, пр-т Повітрофлотський,25, код ЄДРПОУ 23510137)
про відшкодування шкоди 15 665,30 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 15665,30 грн відшкодування, виплаченого страхувальнику позивача в результаті ДТП, яка сталась 07.02.2020 з вини страхувальника відповідача за полісом АО/2391164.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.12.2020 відкрив провадження у справі №910/19854/20, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначив сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 21.12.2020 позивач отримав - 29.12.2020, відповідач - 30.12.2020.
16.01.2021 відповідач засобами поштового зв'язку (відправлено 13.01.2021) подав до суду відзив на позовну, в якому повідомив, що ним перераховано на користь позивача 24.12.2020 суму 14887,83 грн страхового відшкодування за платіжним дорученням № 045804 від 24.12.2020, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
19.01.2021 позивач подав документи для долучення до матеріалів справи.
01.02.2021 позивач подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначив про необґрунтованість здійснення відповідачем виплати 14 887,83 грн відшкодування, а не 15665,30 грн та просив закрити провадження у справі в частині стягнення 14887,83 грн та стягнути з відповідача 777,47 грн, що залишились неоплаченими, судові витрати покласти на відповідача.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.03.2020 між ПрАТ «СК «АРКС» (позивач) та ФГ «Фест-Мрія» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 12125a0y, згідно якого ПрАТ «СК «АРКС» взяло на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання події. яка носить ознаки ймовірності та випадковості за страховим ризиком: збитки внаслідок ДТП щодо автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
07.02.2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, та за взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол) від 07.02.2020 та схему ДТП, відповідно до якого водій ОСОБА_2 визнав свою вину.
Актом огляду транспортного засобу від 15.04.2020 було визначено характер та перелік пошкоджень автомобіля страхувальника позивача.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 23.04.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 17655,30 грн з ПДВ.
Згідно рахунку на оплату ТОВ «Мотор-Олві» № вс-0000833 від 16.04.2020 вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у розмірі 17665,30 грн.
Відповідно до Звіту про оцінку ФОП Вовка С.Г. № 034/20 від 09.03.2020, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становила 14887,83 грн.
30.04.2020 позивач на виконання умов договору, на підставі страхового акту № ARX2560232 від 29.04.2020, відповідно до рахунку № вс-0000833 від 16.04.2020 за платіжним дорученням № 665 927 від 30.04.2020 сплатив страхове відшкодування в сумі 17665,30 грн.
Матеріалами справи встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 07.02.2020 була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).
Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.
З набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
На виконання Закону України від 17.02.2011 р., Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Відповідно до Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Зі змісту Європротоколу від 07.02.2020 судом встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди відбулось зіткнення автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху в одному і тому ж напрямку по різних смугах, в графі 11 Повідомлення зазначено, що транспортний засіб «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 дістав пошкодження переднього бампера.
Судом встановлено, що Європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність зауважень учасників ДТП стосовно відомостей, які зазначені у даному Європротоколі.
Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно Європротоколу від 07.02.2020, та схеми, ДТП відбулася з вини водія автомобіля ОСОБА_2 .
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/002391164 вбачається, що автомобіль «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , керуванням якого спричинено ДТП, застрахований у відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" з лімітом відповідальності по майну 130 000,00 грн та франшизою у розмірі 2000,00 грн.
Матеріалами справи встановлено, що 09.04.2020 позивач надіслав на адресу відповідача заяву за вих.№ ЕЛ_00010767 від 05.04.2020 про виплату страхового відшкодування по ДТП 07.02.2020 у розмірі 16384,39 грн. Вказана вимога залишена без задоволення та відповіді.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 23.04.2020, Рахунку на оплату ТОВ «Мотор-Олві» № вс-0000833 від 16.04.2020 визначено вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу у розмірі 17665,30 грн.
Водночас, відповідно до Звіту про оцінку ФОП Вовка С.Г. № 034/20 від 09.03.2020, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 14887,83 грн. Коефіцієнт фізичного зносу 0,000.
Враховуючи, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, рахунок ТОВ «Мотор-Олві» № вс-0000833 від 16.04.2020 та платіжне доручення № 665927 від 30.04.2020 визнаються судом достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
Крім того, відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки (п.7.39 зазначеної Методики).
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається, що рік випуску автомобіля - 2019, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (07.02.2020) строк експлуатації означеного автомобіля не перевищував сім років.
Доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого Позивачем автомобіля матеріали справи не містять.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу вказаного транспортного засобу.
Тож враховуючи визначені полісом № АО/002391164 розміри лімітів відповідальності та франшизу, за відсутності доказів оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розмірі 15665,30 грн., розрахунок яких здійснено наступним чином: 17665,30 грн фактично понесених витрат - 2000,00 грн франшизи.
У процесі розгляду справи відповідачем повідомлено та позивачем підтверджено про здійснення виплати відповідачем на користь позивача 24.12.2020 суми 14887,83 грн. відшкодування по ДТП 07.02.2020 за полісом № АО/002391164.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Враховуючи, що кошти в розмірі 14887,83 грн сплачені відповідачем після відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 14887,83 грн відшкодування підлягає закриттю. Витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.
Доказів оплати відповідачем решти суми 777,47 грн відшкодування, у т.ч. станом на час розгляду справи по суті спору, суду не надано.
Оскільки судом визнано обґрунтованим заявлений позивачем до стягнення розмір 15 665,30 грн відшкодування, за відсутності заперечень па пояснень відповідача щодо визначення та виплати відшкодування у меншій сумі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 777,47 грн., що залишились несплаченими.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження в частині стягнення 14 887,83 грн відшкодування.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м.Київ, пр-т Повітрофлотський,25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 47 коп відшкодування, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак