Справа № 766/2434/20
н/п 2/766/7276/21
22 лютого 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Романенко І.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
позивача ОСОБА_2 ,
представника позивачів ОСОБА_3 ,
представника позивачів ОСОБА_4 ,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення,
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення.
Відповідач за справою ОСОБА_1 надала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Разом з цим, у зустрічній позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, керуючись ст.136 ЦПК України та посилаючись на те, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, з 25.05.2020 року по теперішній час зареєстрована в Одеському міському центрі зайнятості як безробітна, її сукупний дохід становить менше ніж прожитковий мінімум, а також позивач має на утриманні неповнолітню доньку, на утримання якої аліментів не отримує.
В судовому засіданні відповідач та її представник ОСОБА_5 підтримали зустрічну позовну заяву та просили її прийняти до спільного розгляду з первісним позовом та звільнити позивача за зустрічним позовом від сплати судового збору.
Позивачі та їх представники в судовому засіданні не заперечували щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, а щодо звільнення позивача за зустрічним позовом від сплати судового збору покладались на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового розгляду та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи та зустрічного позову, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями ч.3 ст.49 ЦПК України передбачено право відповідача подати зустрічний позову у строки, встановлені законом.
Згідно ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 з 25.05.2020 року перебуває на обліку в Одеському міському центрі зайнятості як безробітна, її дохід за рік з 22.09.2019 року по 22.10.2020 року склав 11515,07 гривень, з якого 5% складає 575,75 гривень.
Судовий збір за подачу зустрічного позову до суду у 2020 році про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, складає 840,80 гривень, а тому суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу до суду зустрічної позовної заяви.
Разом з цим, оскільки зустрічний позов відповідачем подано у встановлений законом строк, він поданий з додержанням загальних правил пред'явлення позову та відповідає вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу, оскільки позови взаємопов'язані, їх спільний розгляд є доцільним, так як задоволення зустрічного позову може виключити задоволення первісного позову, суд приходить до висновку про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднання в одне провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
З врахуванням прийнятого зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, суд дійшов висновку щодо необхідності здійснення переходу у розгляді справи зі спрощеного позовного провадження з викликом сторін в загальне позовне провадження зі стадії підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст.49, 136, 175, 177, 193, 194, 260, 274, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору з подачу до суду зустрічного позову.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення, присвоївши справі один реєстраційний №766/2434/20.
Здійснити перехід у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зі спрощеного позовного провадження з викликом сторін у загальне позовне провадження до підготовчого засідання на 15 квітня 2021 року о 09-10 годині.
Запропонувати відповідачам за зустрічним позовом, відповідно до вимог ст.178 Цивільного процесуального кодексу України у 15-денний строк з дня одержання ухвали, надати суду письмовий відзив на позов з доказами про його відправлення позивачу, а також інші докази на підтвердження своєї правової позиції.
Запропонувати позивачу за зустрічним позовом протягом п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив відповідно до ст.179 Цивільного процесуального кодексу України. Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів відповідачам за зустрічним позовом повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду та наданням документів, що підтверджують надіслання (надання відзиву) позивачу за зустрічним позовом.
Відповідачі за зустрічним позовом протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив мають право подати заперечення відповідно до ст.180 Цивільного процесуального кодексу України. Роз'яснити відповідачам за зустрічним позовом, що копія заперечення та доданих до неї документів позивачу за зустрічним позовом повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду та наданням документів, що підтверджують надіслання (надання відзиву) позивачу.
Роз'яснити, що у випадку ненадання відзиву, відповіді на відзив, пояснень та доказів на підтвердження обставин, на які в них здійснюється посилання, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Звернути увагу сторін, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.83 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України:
- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;
- копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи;
- якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Роз'яснити сторонам справи, що відповідно до ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України:
Сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
- позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
- позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання;
- відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач за зустрічним позовом має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http:// court.gov.ua/sud2125.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: С.І.Майдан