Справа № 11-219-2010 року Головуючий у 1 інстанції Денисюк П.Д.
Категорія: ч.3 ст. 185; ст.304 Доповідач: Сачук В.І.
КК України
11 травня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: судді Полюховича О.І.
суддів : Сачука В.І., Збитковської Т.І.
з участю прокурора Горбань О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 14 липня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Мар'янівка Омської області РФ, громадянин України, не одружений, освіта середня , не працює , житель АДРЕСА_1, судимий 18 січня 2008 року Рівненським міським судом за ч.2 ст. 186, ч.1ст. 199 КК України на 4 роки позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки, засуджений
- за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;
- за ст. 304 КК України до обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і призначено ОСОБА_1 остаточне покарання 5 років розбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1900 гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків.
Прийнято рішення по речових доказах.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 24 вересня 2008 року близько 3 години на Привокзальній площі м. Рівне за домовленістю з неповнолітнім ОСОБА_3, скориставшись відсутністю оператора ігрових автоматів, проник в павільйон ігрових автоматів Рівненської філії ПП "Лотос", а ОСОБА_1 де викрав з шухляди стола гроші в сумі 1900 гривень, належні ОСОБА_2
Крім того, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, переконав його допомогти у вчиненні крадіжки грошей з павільйону ігрових автоматів Рівненської філії ПП " Лотос" та пообіцяв за це неповнолітньому грошову винагороду, чим втягнув останнього в злочинну діяльність.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, врахувавши дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, і те, що він щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні хвору бабусю.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в приміщення та втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, установлена сукупністю зібраних в справі доказів, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку, що не заперечується і в поданій на вирок апеляції.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ст. 304 КК України. Його висновки ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.
Підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання не має, оскільки його призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням даних про його особу та всіх обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання. Достатніх підстав для застосування ст. 69 КК України суд під час розгляду справи не встановив, і засуджений в апеляції їх також не навів.
Будь-яких даних про порушення органами досудового слідства чи судом норм кримінального або кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 14 липня 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий : підпис
Судді : підписи
З оригіналом згідно. Суддя В.І.Сачук