Справа № 263/14657/20
Провадження № 2/263/797/2021
(заочне)
23 лютого 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:
головуючої судді Ікорської Є.С.,
за участю секретаря Шпичак Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07 червня 2019 року ним передані у борг грошові кошти відповідачу у розмірі 12600 грн., 12 червня 2019 року 12600 грн., 09 липня 2019 року 5400 грн., таким чином ОСОБА_2 у борг передані кошти у розмірі 30600 грн., факт отримання грошових коштів підтверджується розписками відповідача. До теперішнього часу грошові кошти не повернуті. У зв'язку із чим, керуючись ст. ст. 4, 5, 28, 43, 49, 175-177 ЦПК України, ст. ст. 610, 612, 625, 1046, 1047 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 30600 грн. та судові витрати.
Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.
Рух справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд указаної цивільної справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено учасникам їх право та строки на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 лютого 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення суми боргу за розписками.
Судом установлено, що з оригіналів розписок вбачається, що ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 07 червня 2019 року отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 12600 грн.
12 червня 2019 року ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 12600 грн.
09 липня 2019 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 5400 грн.
Позивач вказує, що грошові кошти так і не повернуті ОСОБА_2 .
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права кредитора.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (частина перша статті 1051 ЦК України).
Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо оспорення відповідачем в установленому порядку документа, який виданий ним кредитору за договором позики, суд приходить до висновку, що такий мав місце.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не виконав умов договору позики, оформленого розпискою, кошти не повернув, необхідно дійти висновку про те, що ОСОБА_1 має право вимагати повернення всієї суми позики, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
При подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 202, 207, 526, 629, 1046, 1047, 1051 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розписками від 07 червня 2019 року у розмірі 12600 грн., 12 червня 2019 року 12600 грн., 09 липня 2019 року 5400 грн., а всього 30600 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя Є.С. Ікорська