19.02.2021 227/4610/20
19 лютого 2021 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП,
05 лютого 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з Відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області після доопрацювання надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАБ № 022386 від 10 листопада 2020 року, громадянин ОСОБА_1 , 10 листопада 2020 року близько 11 годині 00 хвилин на території товариства «Зоря», яке розташоване поблизу с. Новоолександрівка, будучи заступником голови товариства, ОСОБА_1 порушив правила утримання собаки дворової породи за прізвиськом «Барсик», яка вибігла в с. Новоолександрівка та загризла кіз гр. ОСОБА_2 в кількості одна особа. Чим заподіяно матеріальну шкоду в розмірі шести тисяч гривень. Порушено ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.154 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він перебуває в риболовному товаристві, яке орендує ставок. Він є заступником голови товариства. 10 листопада 2020 року сторожова собака за прізвиськом «Барсик», який був прив'язаний до вольєра ланцюгом, відірвався та вбіг з території товариства. Пізніше йому стало відомо, що « ОСОБА_3 » покусав двох кіз.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 154 КУпАП настає за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Згідно ч. 2 ст. 154 КУпАП, ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП є посадова особа або громадянин.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 022386 від 10 листопада 2020 року, ОСОБА_1 є заступником голови товариства, проте якого саме матеріали справи не містять.
Крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що станом на момент вчинення адміністративного правопорушення він був відповідальною посадовою особою та виконував обов'язки голови товариства.
Також, матеріали справи містять суперечності щодо кількості кіз, яких загриз собака на прізвисько « ОСОБА_3 », оскільки в протоколі ВАБ 022386 від 10 листопада 2020 року вказано, що собака «загризла кіз гр. ОСОБА_2 в кількості одна особа», проте згідно пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 10 листопада 2020 року собака « ОСОБА_3 » загриз дві кози.
Ст. 154 КУпАП є бланкетною, та відсилає до інших нормативних актів.
У фабулі адміністративного правопорушення, наведеного в протоколі вказано, що ОСОБА_1 порушено ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
В свою чергу, стаття 9 передбачає особливості утримання домашніх тварин. Відповідно до цієї статті, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана:
забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;
дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).
Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.
Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:
безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Дозволяється утримувати:
домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;
домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.
Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Який саме пункт ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» було порушено ОСОБА_1 фабула адміністративного правопорушення не містить.
Згідно ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Аналогічне положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.
Таким чином, аналізуючи норми законодавства, докази по справі, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУаАП.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що провадження в справі у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 154, 221, 247, 280, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд.
Суддя Добропільського міськрайонного суду
Донецької області Л.С. Мацишин