Єдиний унікальний номер № 225/14/21
Провадження № 3/225/53/2021
Дзержинський міський суд Донецької області
Іменем України
23 лютого 2021 року м. Торецьк
Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є.В., за участі секретаря Бондарчук Т.І., захисника Саєнка О.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01.01.2021 о 23 год. 55 хв. в м. Торецьк, пр-т. Шахтарів, 26 ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів. Від проходження огляду за допомогою газоаналізатора або в найближчому медичному закладі відмовився.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, його інтереси в суді захищав адвокат Саєнко О.М., який звернув увагу на те, що в суді не доведено, що ОСОБА_2 керував автомобілем, також не доведено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 088088 від 02.01.2021 року зафіксований факт керування ОСОБА_2 01.01.2021 о 23.55 годині в м. Торецьк, пр-т. Шахтарів, 26 автомобілем ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а головне - факт відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Зазначені в протоколі обставини щодо відмови від проходження для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а також в медичному закладі підтверджуються письмовими показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , наданими на місці події поліцейському.
Згідно даних письмових пояснень громадянин ОСОБА_2 в присутності цих двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та в медичному закладі.
Також, в судовому засіданні були оглянуті відеозаписи з нагрудної камери поліцейського з місця події, з яких вбачається, що ОСОБА_2 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім цього в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до ЦМЛ м. Торецька, видане 02.01.2021 на ім'я ОСОБА_2 , яке підтверджує, що огляд водія ОСОБА_2 в медичному закладі не проводився.
Такі докази узгоджуються між собою, тому не викликають сумніви в їх правдивості.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КупАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.
Відповідно до зазначених законодавчих актів, огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно в присутності двох свідків, і у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров'я.
Оскільки на підставі доказів судом встановлено, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 було запропоновано пройти обстеження за допомогою газоаналізатора та проїхати до медичного закладу для виявлення стану алкогольного сп'яніння, але останній відмовився в присутності двох свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому суд не погоджується з позицією захисника Шипиліна Д.О., оскільки вона спростовується сукупністю доказів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, доводи захисника щодо недоведення факту керування ОСОБА_2 автомобілем спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Так, відеофайл «0000000_00000020210102000301_0005B.MP4» містить запис на 00:04:00, з якого вбачається, що ОСОБА_2 на місці події визнав, що керував транспортним засобом.
Доводи захисника, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду спростовується письмовими показаннями свідків, які повністю підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (відеофайл «0000000_00000020210102005622_0007B.MP4»). Як вбачається з даного відеозапису працівник поліції декілька разів пропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній під різними приводами конкретно не відповідав на питання працівника поліції, будь - яких реальних дій, направлених на виконання положень п. 2.5 ПДР не здійснював. Отже, його поведінка свідчить, що він будь-яким способом намагався затягнути процес, фактично відмовляючись пройти огляд на стан сп'яніння.
При визначенні виду та міри покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь провини ОСОБА_2 , а саме керування в стані сп'яніння є найбільш тяжким адміністративним правопорушенням в сфері безпеки дорожнього руху, ОСОБА_2 не працює, є учасником бойових дій, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, має посвідчення водія.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у розмірі та на строк, передбачені відповідною статтею КУпАП, так як саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових правопорушень.
Крім того, ст.40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 1 п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» із змінами та доповненнями військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, призначивши покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга через Дзержинський міський суд Донецької області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.
Суддя Є.В. Челюбєєв