Провадження № 2/537/388/2021
Справа № 524/3499/20
22.02.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фадєєвої С.О.,
за участі секретаря судових засідань - Посмітної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом, де просила ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на її користь 1000 грн. судових витрат.
Ухвалою Автозавоського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.11.2020 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини передана до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за місцем реєстрації відповідача.
08.12.2020 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області відкрито провадження по вищевказаній справі.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона з відповідачем має спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею. Вказала, що з відповідачем у зареєстрованому шлюбі вона не перебувала. Від свого батьківства відповідач не відмовляється та ніколи не відмовлявся. Зазначила, що їх донька перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, обмежується лише обіцянками, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду. З урахуванням викладеного, просила позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, відповідно до якої позовні вимог підтримує, просить розгляд справи проводити у її відсутність. Заперечень проти заочного розгляду справи не висловила.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся в порядку, встановленому законом. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони в справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікунинесуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ч.8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини. Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.1-3 статті 181 цього Кодексу способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.2 ст.182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Максимального розміру аліментів на одну дитину законом не встановлено.
Суду не надано доказів того, що відповідно до ст. 187 Сімейного кодексу України із доходів відповідача в примусовому порядку відраховуються аліменти на утримання доньки, в порядку ст.188 Сімейного Кодексу України від обов'язку утримувати дитину відповідач не звільнений, угоди про добровільну сплату аліментів згідно ст.189 Сімейного кодексу України між сторонами не укладено.
При визначенні розміру аліментів судом враховуються обставини, передбачені ст.182 СК України: задовільний стан здоров'я дитини та відповідача, оскільки доказів протилежного суду не надано, відсутність доказів непрацездатності відповідача, відсутність відомостей про інших утриманців, інші обставини, які мають істотне значення. Заперечень проти позову суду відповідач не надав.
Судом в ухвалі про відкриття провадження роз'снювався сторонам обов'язок надання доказів, в тому числі і щодо розміру доходу відповідача, а також право звернення із заявою про витребування доказів у разі неможливості надати їх самостійно, проте сторони таким правом не скористалися.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів є правомірними та підлягають задоволенню, доводи позивача не спростовуються відповідачем.
Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Відповідно до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. З матеріалів справи вбачається, що з позовом про стягнення аліментів позивач звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 11.06.2020.Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 11.06. 2020 року, тобто з дня звернення позивачки з цим позовом до суду, і до досягнення дитиною повноліття.
Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь держави згідно ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п.1. ч.1. ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 200, 265, 280-282, 430 ЦПК України, ст.ст.179, 180, 184,191 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя С.О. Фадєєва
Повний текст рішення складено 23.02.2021