Провадження № 2/537/22/2021
Справа № 537/4763/19
16.02.2021 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О. за участю секретарів судових засідань Головньової Л.М., Посмітної О.М., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів та часткове звільнення від сплати аліментів
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, де просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу, виданого 12.09.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області в справі № 537/2980/18, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј частки до 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.07.2018. Також просив частково звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3/20 частки з усіх видів його заробітку (доходів) починаючи з 05.07.2018 по день набрання рішенням суду в даній справі законної сили та відкликати з Горішньоплавнівського міського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області судовий наказ, виданий 12.09.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області в справі № 537/2980/18.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 28.10.2019 його представником отримано копію судового наказу, виданого 12.09.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, згідно з яким з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. До цього часу він не знав про наявність судового рішення та сплачував аліменти в добровільному порядку. Вказує, що він має від попереднього шлюбу з ОСОБА_8 неповнолітню доньку, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 09.02.2016 проживає з ним та перебуває на повному його утриманні. Оскільки ОСОБА_8 не виконує обов'язку з матеріального утримання доньки утворилася заборгованість зі сплати нею аліментів в сумі 83942,36 грн. Крім цього, 28.10.2019 представником позивача отримано копію заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.11.2018, яким стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на її особисте утримання в розмірі ј частки від доходу (заробітку). Оскільки ОСОБА_6 не був обізнаний про розгляд вказаних справ, він був позбавлений можливості подавати свої заперечення, доводи та докази, що призвело до визначення аліментів у набагато більшому розмірі та утворення заборгованостя, яка впливає на матеріальний стан позивача. Вважає обґрунтованими і вимоги про часткове звільнення його від сплати аліментів у зазначеній частці починаючи з 05.07.2018, оскільки йому не було своєчасно відомо про винесення судового наказу, він був позбавлений можливості своєчасно повідомити суду про обставини, що суттєво впливають на визначення розміру аліментів, а, зважаючи на час розгляду справи, це призвело і призведе до безповоротних негативних матеріальних наслідків для його сім'ї. Вважає, що зменшення розміру аліментів до 1/10 частки та звільнення його частково від сплати аліментів з 05.07.2018 відповідає принципу справедливості та розумності і гарантіям щодо неприпустимості привілеїв та обмежень.
Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов, де вона вказала, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі. Заперечує факт сплати позивачем у добровільному порядку на її користь аліментів та вказує, що заборгованість ОСОБА_4 підтверджується відповідними розрахунками. Звернення до суду з заявами про стягнення аліментів було зумовлено тим, що ОСОБА_6 пішов із сім'ї в період її декретної відпустки, а інших доходів, окрім соціальної допомоги, вона не отримувала. Їхня спільна дитина, ОСОБА_7 , має ряд проблем із здоров'ям, а тому, окрім його повного утримання за власний рахунок, вона вимушена нести щомісячно додаткові значні витрати на медичні препарати, оплату послуг педагогів та психологів для підтримання нормального стану здоров'я дитини. Вважає, що позивачем не доведено і факту того, що його донька, ОСОБА_7 , перебуває на його повному утриманні, оскільки обґрунтовуючи заяву про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.11.2018 ОСОБА_6 вказав, що в період з 03.06.2018 по 26.09.2019 перебував за межами України, підтверджуючи даний факт фотокопіями сторінок паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Не є підставою для зменшення розміру аліментів, як на думку відповідача, і те, що ОСОБА_10 не було відомо про її звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання, оскільки позивач зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття незалежно від наявності судового рішення. Зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження його скрутного матеріального становища, він є фізично здоровим, не має обмежень, які могли б унеможливити його працевлаштування. При цьому ні відсутність працевлаштування, ні наявність на утриманні двох дітей не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів та звільнення від їх сплати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_6 підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Уточнила, що у разі зменшення розміру аліментів, що стягуються за судовим рішенням з ОСОБА_4 , з ј частки до 1/10 частки, ОСОБА_6 підлягатиме звільненню від сплати аліментів у розмірі 3/20 часток від усіх видів заробітку (доходу). Тобто, 3/20 частки становить різницю між ј часткою, що стягується за судовим наказом, та 1/10 часткою.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
Допитана в суді як свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона є матір'ю позивача. Її син працює за кордоном, постійно телефонує та перевіряє, як вчиться та почувається його донька ОСОБА_7 , яка проживає з нею. Коли позивач та відповідач проживали однією сім'єю, в них були постійні сварки, але її син забезпечував матеріально сім'ю. ОСОБА_6 присилає кошти їй на потреби доньки ОСОБА_7 , також вона особисто у минулому році за дорученням сина перераховувала кошти ОСОБА_14 .
Суд, вислухавши сторони, свідка ОСОБА_11 , вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_7 , батьками якого є позивач та відповідач, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .
Судовим наказом Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.09.2018, який набрав законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Як вбачається з письмових доказів, долучених до справи, неповнолітній ОСОБА_7 має певні проблеми зі здоров'ям, що підтверджується зокрема довідкою форми 2 Кременчуцького ОПНД. У зв'язку з цим мати, крім звичайних, несе додаткові витрати на проведення з дитиною розвиваючих занять з психологічної та логопедичної корекції, що підтверджується довідкою від 24.12.2019 ФОП ОСОБА_15 та актом виконання виконаних робіт. З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_15 є фізичною особою-підприємцем та здійснює діяльність з надання послуг дошкільної освіти, інших видів освіти, початкової освіти. Разом з цим відсутні підстави вважати, що вказані витрати будуть постійними та такими, що здійснюватимуться до повноліття дитини, а тому ці витрати слід вважати додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, і не враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
З наданої суду копії довідки філії «Торговий дім» ПП «Алкогрупа» вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , з якою проживає неповнолітній син сторін, працює оператором ком'ютерного набору та за період з лютого по листопад 2019 року отримувала щомісячно дохід в сумі від 4018,50 до 4300 грн. Інших відомостей щодо матеріального становища дитини та отримувача аліментів суду не надано.
Копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_6 має неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якої є ОСОБА_8 . Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 09.02.2016 визначено місце проживання ОСОБА_7 з батьком ОСОБА_4 , стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 у розмірі ј частина заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.11.2015 і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало чинності 20.02.2016.
З розрахунків заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що борг ОСОБА_8 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 01.10.2019 становив 83942,36 грн., борг станом на 01.05.2020 - 95616,86 грн. З розрахунку заборгованості станом на 01.06.2020 вбачається, що з листопада 2015 по листопад 2019 року сплата аліментів не здійснювалася, в період з грудня 2019 по травень 2020 сплачено/стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 9600 грн.
Судом також встановлено, що заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.11.2018 визначено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 10.08.2018 і до досягнення дитиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як вбачається з ЄДРСР ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.12.2019 заочне рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26.11.2018, ухвалене у справі №537/3615/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку скасоване.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2020 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 10 серпня 2018 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_7 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 23.07.2020 рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2020 залишено без змін.
З розрахунку заборгованості по аліментам вбачається, що з липня 2018 станом на 01.09.2019 борг ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 зі сплати заборгованості по аліментам на утримання сина складає 47047,49.
З розрахунків заборгованості по аліментам вбачається, що станом на 05.12.2018 вбачається, що борг ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 зі сплати заборгованості по аліментам на її утримання складає 12424,80 грн.
Представником позивача до позову додано 21 копію квитанції АТ «ПриватБанк» в підтвердження сплати ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина в добровільному порядку. В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник вказали, що вони не визнають факту сплати ОСОБА_4 аліментів в добровільному порядку на утримання неповнолітнього сина, частина квитанцій є нечитабельними, квитанції не містить призначення платежу про сплату аліментів саме на утримання неповнолітнього сина, частина квитанцій не містять ПІБ отримувача.
Суд зазначає, що в силу ч.3 ст. 195 СК розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Позивач не звертався в межах даного позову з вимогами про зарахування раніше сплачених коштів у рахунок боргу зі сплати аліментів, проте не позбавлений права звернутися до суду з таким позовом.
Позивач ОСОБА_6 має задовільний стан здоров'я, що не спростовано доказами. Згідно відповіді на адвокатський запит від 02.12.2019 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України Ян Р. у період з 01.01.2018 по 04.12.2019 чотири рази перетинав державний кордон України (в'їзд-виїзд, в'їзд-виїзд). Суду не надано інших доказів матеріального становища позивача як до винесення судового наказу, так і після його винесення.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Аналогічні положення містяться в частині п'ятій статті 183 СК України.
Як зазначено в частині сьомій статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, або такий може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу, у разі його видачі відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункти 4 та 5 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від: 15 січня 2020 року у справі № 554/325/16-ц (провадження № 61-20049св19) та 26 лютого 2020 року у справі № 523/5464/19 (провадження № 61-21155св19).
При цьому, вирішуючи справу за позовом боржника (платника аліментів) про зменшення розміру аліментів, після видачі судом наказу про їх стягнення у частці від заробітку (доходу), суд повинен керуватися в першу чергу положеннями статті 192 СК України, та субсидіарно положеннями статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ч.2 ст.182 СК України).
В силу ч.3 ст. 182 Сімейного кодексу України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 273 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосована при наявності відповідних обставин для цього. При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з 05.07.2018 чи з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на утримання сина суттєво погіршився його, позивача, матеріальний стан або стан його здоров'я, змінився сімейний стан чи наявні інші обставини, через які він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_6 просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу, виданого 12.09.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області в справі № 537/2980/18, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј частки до 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.07.2018, тобто з дня стягнення аліментів за судовим наказом.
Судом встановлено та визнається сторонами, що позивач має задовільний стан здоров'я, має на утриманні, кім сина, також і неповнолітню доньку, не одружений. Позивачем не повідомлено суд про те, чи є він офіційно працевлаштований. Ці обставини існували як до, так і після 05.07.2018 року та після набрання чинності судовим наказом Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.09.2018, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 . При цьому суд зазначає, що наявність у позивача на утриманні доньки сама по собі не може бути безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що ці обставини вже існували і це не є новими обставинами, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів, окрім того, наявність на утриманні у позивача доньки не звільняє його від обов'язку утримувати до досягнення повноліття іншу дитину, батьком якої він є. Отже, відсутні підстави вважати, що у платника аліментів змінився сімейний стан чи погіршився стан здоров'я.
Спір про стягнення аліментів на утримання дружини, ОСОБА_2 , між сторонами вирішено в судовому порядку. Як вбачається з рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2020, що набрало законної сили, при визначені розміру аліментів 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів були взяті до уваги як наявність аліментних зобов»язань ОСОБА_4 за судовим наказом, так і інші обставини, що мали значення для справи.
Разом цим суду надано докази того, що ОСОБА_6 неодноразово виїздив за межі України, в тому числі як до, так і після 05.07.2018, та після винесення судом судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання сина. Зі слів свідка ОСОБА_11 за кордон її син, ОСОБА_6 виїздить постійно на заробітки, при цьому їй висилає кошти на утримання доньки ОСОБА_7 , крім того, вона перераховувала кошти за дорученням ОСОБА_4 і на картку ОСОБА_14 . Суду не надано будь-яких письмових доказів щодо працевлаштування позивача, як і доказів розміру його доходу.
Отже, суду не доведено стану погіршення матеріального становища позивача з 05.07.2018 чи з дати набрання судовим наказом чинності, навпаки, як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах після винесення судового наказу в період з грудня 2019 по травень 2020 сплачено/стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 9600 грн. аліментних зобов'язань.
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_6 неспроможний сплачувати аліменти у визначеному судовим наказом розмірі, а саме у розміріј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, суду не надано.
Отже, позивачем не доведено зміни у його матеріальному чи сімейному стані, стані здоров'я, чи наявності інших обставин, внаслідок чого виникла б необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі, а тому у задоволенні вимог про зменшення розміру аліментів ОСОБА_10 слід відмовити.
Обгрунтовуючи позовні вимоги про часткове звільнення позивача від сплати аліментів представник позивача вказала, що що у разі зменшення розміру аліментів, що стягуються за судовим рішенням з ОСОБА_4 , з ј частки до 1/10 частки, ОСОБА_6 підлягатиме звільненню від сплати аліментів у розмірі 3/20 часток від усіх видів заробітку (доходу). В судовому засіданні представник позивача уточнила, що 3/20 частки становить різницю між ј часткою, що стягується за судовим наказом, та 1/10 часткою, яку позивач просить стягувати. При цьому пояснила, що звільнити позивач його просить саме від сплати аліментів у розмірі 3/20 частки з усіх видів його заробітку (доходів), починаючи з 05.07.2018 по день набрання рішенням суду в даній справі законної сили, дані позовні вимоги заявлені з метою компенсації недоліків законодавства та є похідними від основної вимоги. Така ж вимога про звільнення від сплати аліментів заявлена у позові.
Статтею 188 СК України передбачено, що батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Суд також зазначає, що умови звільнення від сплати заборгованості за аліментами регулюються ст. 197 СК України. В силу ч.2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Будь-яких доказів того, що заборгованість ОСОБА_4 по аліментах виникла внаслідок тяжкої хвороби або інших обставин, що мають істотне значення, суду не надано, як не надано і доказів наявності у дитини доходу, що повністю забезпечує її потреби, та наявності доходу позивача ОСОБА_4 , який набагато менший доходу дитини.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про звільнення від сплати аліментів у розмірі 3/20 частки з усіх видів його заробітку (доходів) починаючи з 05.07.2018 по день набрання рішенням суду.
Вимога відкликати з Горішньоплавнівського міського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області судовий наказ, виданий 12.09.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області в справі № 537/2980/18, задоволенню також не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про зменшення розміру аліментів.
Керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13, 19, 23, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 182,192, 273 СК України, суд,
В задоволенні позовних вимогОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів та часткове звільнення від сплати аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення п итання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повний текст рішення складено 19 лютого 2021 року