Справа № 534/1901/20
Провадження № 3/534/52/21
23 лютого 2021 року м.Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Комсомольська Полтавської області, громадянку України, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,
На розгляд до Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, згідно із яким 08.12.2020 близько 09 год. 00 хв. за місцем мешкання по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не піклується про здоров'я малолітнього ОСОБА_2 ,2020 року народження, його фізичним розвитком, внаслідок чого мати повторно ухилилася від виконання батьківських обов'язків передбачених п.2 ст. 150 СК України., відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справ, передбачених ст.184 КУпАП, обов'язковою законодавцем не визначена, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без участі особи, яка притягується до відповідальності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.184 КУпАП, суддя звертає увагу на наступне.
Згідно із вказаним протоколом посадовою особою, ОСОБА_1 поставлено за провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, диспозицією якої передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Суддя зазначає, що ознакою для кваліфікації дій особи за ч.2 ст.184 КУпАП в даному випадку є вчинення дій, передбачених ч.1 ст.163-1 КУпАП особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Як убачається з матеріалів справ, посадовою особою не додано жодних письмових доказів, зокрема постанови суду, про визнання ОСОБА_1 винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП і піддано її адміністративному стягненню протягом року.
При цьому, посадовою особою додано до матеріалів справи копію постанови від 23.11.2010 про визнання ОСОБА_1 винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП і піддано її адміністративному стягненню.
За таких обставин, складання протоколу посадовою особою стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП суперечить вимогам діючого законодавства України за відсутності ознаки повторності.
З урахуванням викладеного суддя не погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП за відсутності кваліфікуючої ознаки повторності та зазначає, що у справах про адміністративні правопорушення суддя позбавлений права самостійно змінювати кваліфікацію вчиненого.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), ЄСПЛ констатував, що у випадку коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.
У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
За таких обставин, враховуючи, що суддя розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення і позбавлений права самостійно змінювати кваліфікацію дій особи, яка притягується до відповідальності, доходить висновку про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Виходячи із змісту ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Ю. Морозов