Справа № 527/2256/20
провадження 2-а/527/5/21
22 лютого 2021 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Левицької Т.В.,
з участю секретаря судових засідань Папенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Глобине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці, інспектора Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Кушка Володимира Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області із позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 23.11.2020 серії ДП18 № 433161.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.11.2020 відповідачем була складена Постанова серії ДП18 №433161, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 425 грн 00 коп., відповідно до якої водій ОСОБА_1 23 листопада 2020 року о 13 год 10 хв на 6 км а/д О1703044 Градизьк-Погреби-Майбородівка-Піщане, керуючи т/з КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом НЕФАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п.9.9б ПДР України, за що його визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, так як він не починав рух і не змінював його напрямок, а отже його дії необхідно кваліфікувати за іншою, а саме за ст. 125 КУпАП.
В судове засідання позивач не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися. Від інспектора Кушка В.І. надійшов відзив, згідно якого вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні. Також просить провести розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 23.11.2020 інспектором роти № 3 взводу № 1 БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Кушкою Володимиром Івановичем винесено постанову серії ДП18 №433161 у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та останнього було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 425.00 грн.
В постанові серії ДП18 №433161 від 23.11.2020, вказано, що водій ОСОБА_1 23 листопада 2020 року о 13 год 10 хв на 6 км а/д О1703044 Градизьк-Погреби-Майбородівка-Піщане, керуючи т/з КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом НЕФАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п.9.9б ПДР України, за що його визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо учасник справи, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.п. 9.9б ПДР України «Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.».
Аварійна світлова сигналізація пунктом 9.1 ПДР України (розділ 9 «Попереджувальні сигнали») віднесено до попереджувальних сигналів, за порушення правил користування якими встановлено відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що спростовує доводи позивача про невірну кваліфікацію правопорушення поліцейським.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення слідує, що водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв'язку із порушенням ним вимог п. 9.9.б Правил дорожнього руху, та вказано, що ОСОБА_1 23 листопада 2020 року о 13 год 10 хв на 6 км а/д О1703044 Градизьк-Погреби-Майбородівка-Піщане, керуючи т/з КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом НЕФАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.
З доданого до відзиву відеозапису з портативної відеокамери поліцейського відображено опитування водія на предмет перевезення вантажу і встановлення маси транспортного засобу, відсутність увімкнення аварійної світлової сигналізації, роз'яснення підстав зупинки, водію роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Доданий позивачем диск із відеозаписами суд не бере до уваги та не приймає як доказ невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення правил дорожнього руху, оскільки на ньому відображені події, які не мають відношення до оскаржуваної постанови серії ДП18 №433161 від 23.11.2020.
Таким чином, після зупинки позивач повинен був увімкнути аварійну сигналізацію, чого зроблено не було, навіть, після того, як працівники поліції пояснили останньому причину зупинки транспортного засобу у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.
Посилання позивача на те, що він не порушував правил дорожнього руху, за що був зупинений поліцейськими, не спростовує висновку про те, що він був зобов'язаний увімкнути аварійну сигналізацію після зупинки незалежно від того, порушував він Правила чи ні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про порушення позивачем п. 9.9б Правил, що підтверджується відеозаписом з місця події, і за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності підтверджена належними доказами, отже, дії відповідача є правомірними, як наслідок, позов не може бути задоволений.
На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про дорожний рух», Закону України «Про Національну Поліцію», ст.ст. 122, 246, 248, 287-289, 291 КУпАП, ст.ст. 5-14, 72-76, 242, 246, 250-251, 255, 293, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , рнокпп: НОМЕР_4 );
Відповідачі: Управління патрульної поліції у м. Кременчуці (місце знаходження: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3, ЄДРПОУ: 40108646), інспектор Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Кушка Володимир Іванович (місце знаходження: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3).
Суддя Т. В. Левицька