Справа № 373/1388/20
Номер провадження 2/373/109/21
(заочне)
15 лютого 2021 року м.Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.,
за участі секретаря судових засідань Литвишко В.М.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь суму боргу за договором позики від 14.10.2017, що становить 87792 грн та проценти в сумі 87792 грн, а всього 175 584 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики шляхом написання розписки. Відповідно до укладеного договору позивач передав відповідачу 4200 дол. США під 5% на строк до 07.06.2018, які до цього часу не повернуті.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 06.11.2020 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження разом із копією позовної заяви та додатків до неї не отримав. Поштове відправлення надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулось із відміткою про невручення через «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою суду від 01.02.2021 призначено судове засідання у справі на 15.02.2021 та здійснено виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України.
15.02.2021 в судове засідання сторони не з'явились, від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст.ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.
Судом встановлено наступні обставини:
Відповідно до наданої позивачем копії розписки від 14.10.2017 відповідач взяв в борг у позивача гроші в розмірі 4200 дол. США під 5% та зобов'язався їх повернути до 07.06.2018.
Станом на 01.02.2019 відповідач повернув позивачу 1100 дол. США. Решта боргу до цього часу не повернута.
Позивачем здійснено розрахунок заборгованості за курсом НБУ від 15.10.2020 у розмірі 2831,6400 грн за 100 дол. США. а саме, 3100 дол. США?28,32=87792 грн та 3100 дол.США?5%=155 дол. США або 4389,60 грн., 4389,60 грн?20 місяців=87792 грн процентів, всього 175584 грн.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно з статтю 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінка судом аргументів сторін та доказів:
З досліджених судом доказів вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини, оскільки розписка є доказом укладення між сторонами договору позики і посвідчує факт отримання відповідачем визначеної грошової суми.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №464/3790/16-ц зазначено, що наявність боргової розписки у кредитора свідчить про те, що боржник отримав кошти та не повернув їх.
За таких обставин, зважаючи на те, що позивачем доведено правомірність позовних вимог, відповідач не надав суду належних і допустимих доказів виконання зобов'язань за договором позики, суд доходить висновку про наявність невиконаного зобов'язання відповідача.
Як вбачається з боргової розписки розмір процентів сторонами визначений 5%, однак не визначено строк, на який застосовується зазначений розмір. За цих обставин суд застосовує строк нарахування процентів за користування позикою, що застосовується у звичайній діловій практиці в аналогічних правовідносинах - 1 рік.
Водночас, розрахунок відсотків за користування позикою позивачем здійснено невірно, оскільки нарахування відсотків в порядку ст. 1048 ЦК України перевищує строк повернення позики.
Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц та полягає в тому, що після закінчення дії строку позики дія договору припиняється і кредитор не може нараховувати проценти, вказані у борговому документі.
За таких обставин вимоги щодо нарахування 5% річних до відносин після 07.06.2018 є безпідставним.
Зважаючи на те, що частина боргу у розмірі 1100 дол. США була повернена позивачеві станом на 01.02.2019 - після визначеного сторонами строку повернення позики, суд обраховує розмір процентів за користування позикою з суми 4200 дол. США.
Судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, де зазначено, що при визначенні суми річних потрібно використовувати ту валюту, яка зазначена у договорі.
При цьому, зважаючи на принцип диспозитивності, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення боргу та процентів за користування позикою у гривнях (за курсом НБУ), суд, з врахуванням положень ст. 5 ЦПК України, розглядає позовні вимоги та застосовує спосіб захисту, обраний позивачем.
Зважаючи на те, що кількість днів користування позикою становить 236, судом зроблено розрахунок заборгованості по відсотках 4200?5?236:365:100=135,38 дол. США та становить 3845,29 грн. по курсу НБУ станом на 15.10.2020.
У зв'язку з цим, розмір заборгованості за договором позики, яка підлягає стягненню з відповідача становить 91637,29 грн, з яких: основне зобов'язання - 87792 грн, проценти - 3845 грн 29 коп.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.12.1992 та відповідно до п.10 ч.1 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 916 грн.37 коп. оскільки судом задоволено лише 52,19% від розміру заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14.10.2017 в розмірі 91 637,29 грн (дев'яносто одна тисяча шістсот тридцять сім) грн 29 коп., з яких: основне зобов'язання - 87792 (вісімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн, проценти - 3845 (три тисячі вісімсот сорок п'ять) грн 29 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення процентів за користування позикою відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 916 (дев'ятсот шістнадцять) грн 37 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2 ), місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: невідоме.
Повне рішення складено 23.02.2021.
Суддя: Д. В. Свояк