Справа № 367/7147/20
Провадження №1-кп/367/234/2021
Іменем України
23 лютого 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12020110040002127 від 16.09.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ірпінь Київської області, українки, громадянки України, не заміжньої, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,-
До Ірпінського міського суду Київської області з Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020110040002127 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена просила відмовити у затвердженні угоди про примирення.
Прокурор в підготовчому судовому засідання не заперечував щодо відмови у затвердженні угоди у зв'язку із відмовою обвинуваченої від її затвердження.
Представник потерпілої юридичної особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Суд, заслухавши обвинувачену та прокурора, дослідивши угоду про примирення, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що у затвердженні угоди необхідно відмовити, з огляду на наступне.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 5 ст. 474 КПК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Частиною 6 статті 474 КПК України, визначено, що суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами.
Оскільки, обвинувачена просила суд не затверджувати угоду про примирення, то на теперішній час відсутня одна з умов укладання та затвердження угод, а саме добровільне укладання угоди з сторони обвинуваченої, та у зв'язку із чим виконання приписів ст.ст. 474-475 КПК України та відповідно - розгляд даної угоди в підготовчому судовому засіданні по суті є неможливим, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про неможливість затвердження даної угоди про примирення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-317, 468, 469, 471, 474 КПК України,-
Відмовити у затверджені угоди про примирення від 20 жовтня 2020 року укладену у даному кримінальному провадженні, між представником потерпілої юридичної особи та обвинуваченою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1