25.01.2021
Справа № 361/8224/20
Провадження №3/361/345/21
25 січня 2021 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Броварського ВП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої касиром магазину - кафетерію ”Бджілка”, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 30 травня 2017 року, за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24 листопада 2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 635414 від 13 листопада 2020 року, 13 листопада 2020 року о 23 год. 30 хв. перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 будучи касиром кафетерію в приміщенні магазину ” ІНФОРМАЦІЯ_2 ” здійснювала роботу кафетерію після 22:00 год., чим порушила Постанову КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності та ОСОБА_1 заперечували наявність вини в діях останньої, суду пояснили, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський не здобув належних та допустимих доказів її вини, не з'ясував чи було вчинене нею адміністративне правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, чи підлягаю адміністративній відповідальності і чи зобов'язана за своїми посадовими обов'язками нести адміністративну відповідальність у даному випадку.
Дослідивши матеріали, вислухавши представника ОСОБА_2 , суд не знайшов підтвердження, що ОСОБА_1 вчинила порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215 " Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211" стосується лише суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч.1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не є посадовою особою господарської організації або іншої юридичної особи та не є особою, яка здійснює господарську діяльність та зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
При цьому суб'єкт господарювання працівниками поліції не встановлювався та будь-які матеріали щодо такої особи у справі відсутні.
У даному випадку ОСОБА_1 не може бути суб'єктом відповідальності завказаним складом правопорушення, тому у її діях відсутній склад інкримінованого їй правопорушення.
За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Стандарт доведення вини ”поза розумним сумнівом” означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного ”розумного сумніву” в цьому, тоді як наявність такого ”розумного сумніву” у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначене суддя приходить до висновку, що необхідно закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44-3, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 , за ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Радзівіл А.Г.