Справа № 289/281/21
Номер провадження 2-з/289/1/21
23.02.2021 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданого ним та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи приватного нотаріуса Радомишльського районного нотаріального округу Камінської Людмили Василівни, про втрату права вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки, скасування записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження, перереєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , та шляхом заборони державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію права власності, здійснювати державну реєстрацію прав власності та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, записи, що стосуються відчуження, реєстрації, перереєстрації права власності на вказану квартиру, про що внести відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна. Свою заяву обґрунтовує тим, що ним та ОСОБА_2 до Радомишльського районного суду подано вищевказаний позов. Однак, невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду чи зробити неможливим його виконання.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості власника користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову поданої позивачем ОСОБА_1 , суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено суду той факт, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі за його позовом, а також, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову не порушить прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі, однак можуть бути співвласниками вищевказаної квартири.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданого ним та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи приватного нотаріуса Радомишльського районного нотаріального округу Камінської Людмили Василівни, про втрату права вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки, скасування записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.
На ухвала може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду безпосередньо або через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. О. Кириленко