Справа № 296/595/21
3/296/481/21
"19" лютого 2021 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Покатілов О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в/ч НОМЕР_1 -командир гармати, громадянина України, проживає АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , ід.н. НОМЕР_2 ,
за ч. 4 ст. 172-11 КпАП України,-
встановив :
У зв'язку із затвердженням Верховною Радою України Указів Президента України «Про часткову мобілізацію" №303/2014 від 17 березня 2014 року, № 454/2014 від 06 травня 2014 року, №607/2014 від 21 липня 2014 року, №15/2015 від 14 січня 2015 року, в Україні розпочато мобілізацію та оголошено особливий період, тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та тгаторіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення його воєнного стану в Україні або в окремих її сцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі, верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прв та свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно о вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватись вимог Конституції України та Законів України; ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Під час проходження військової служби за контрактом військовослужбовець. Старший сорлдат ОСОБА_2 відповідно до положень Військової присяги, ст.ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплнарного Статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно одержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народу, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військови статутів, беззастережно виконувати накази командирів ( начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконанання завдань, доручених йому посадою.
Згідно до вимог ст. 49 Статуту, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності та витримки, берегти військову честь, захищати та поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України.
Відповідно до ч.4 ст. 172-11 КУпАП України, самовілне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем ( крім строкової служби), також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення, переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду, є діяннями, що віднесені до адміністративних правопорушень.
У той же час старший солдат ОСОБА_1 14 січня 2021 року зазначені вимоги Закону проігнорував та не прибув до військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 . 19 січня 2021 року старший солдат ОСОБА_1 повернувся до військової частини. Викладене свідчить про умисне скоєння старшим солдатом ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 на виклик до суду не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку смс.
ОСОБА_1 вину при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення визнав повністю.
Вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про військове адмінправопорушення А3316 № 1 від 20.01.2021 р.;
- службовою характеристикою на ОСОБА_1 ;
- витягом із наказу від 19.01.2021 р. № 11;
- витягом із наказу від 14.01.2021 р. № 7;
- витягом із наказу від 03.11.2020 р. № 56-РС;
- витягом із наказу від 09.11.2020 р. № 229;
- письмовим поясненням ОСОБА_3 від 19.01.2021 р.;
- письмовим поясненням ОСОБА_4 від 19.01.2021 р.;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 19.01.2021 р.
При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи самі обставини справи, враховуючи особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вину визнав повністю, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв'язку із малозначністю скоєного, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 283 КпАП України,-
постановив :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КпАП України та звільнити його від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю скоєного і обмежитись усним зауваженням. Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Cуддя О. Б. Покатілов