23 лютого 2021 року
Київ
справа №640/20466/19
адміністративне провадження №К/9901/28852/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., розглянувши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №640/20466/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити дії.
Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 11 грудня 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, позов задовольнив:
- визнав протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неоформлення та ненадсилання особової справи ОСОБА_1 до військового комісаріату, визначеного пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 13 квітня 2017 року №250 (з урахуванням змін, внесених пунктом 12 параграфу 12 наказу Міністра оборони України від 4 жовтня 2017 року №703);
- зобов'язав Генеральну прокуратуру України оформити та надіслати особову справу ОСОБА_1 до військового комісаріату, визначеного пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 13 квітня 2017 року №250 (з урахуванням змін, внесених пунктом 12 параграфу 12 наказу Міністра оборони України від 4 жовтня 2017 року №703);
- визнав протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме: премії за відпрацьований період з 1 квітня до 13 квітня 2017 року на посаді військового прокурора військової прокуратури сил антитерористичної операції; одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичних операціях); компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткові відпустки як учаснику бойових дій;
- зобов'язав Генеральну прокуратуру України нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 : премію за період з 1 до 13 квітня 2017 року; компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткові відпустки як учаснику бойових дій; одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичних операціях) у сумі: 468 217,80 грн (чотириста шістдесят вісім тисяч двісті сімнадцять гривень вісімдесят копійок);
- зобов'язав Генеральну прокуратуру України провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 14 квітня 2014 року до 9 грудня 2019 року включно, а саме: премії за відпрацьований період з 1 до 13 квітня 2017 року; компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткові відпустки як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичних операціях) у сумі: 1 149 734, 82грн (один мільйон сто сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні вісімдесят дві копійки).
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора оскаржив їх у касаційному порядку.
Разом із касаційною скаргою скаржник подав до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що зупинення виконання оскаржуваних рішень є необхідною умовою для попередження безпідставного стягнення бюджетних коштів.
Ухвалою Верховного Суду від 4 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №640/20466/19 у справі за вказаним позовом, а також встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання іншими учасниками справи своїх міркувань та заперечень щодо поданого Офісом Генерального прокурора клопотання.
У встановлений судом строк позивач подав до Верховного Суду заперечення щодо вказаного клопотання та зазначив, що оскільки судові рішення на цей час вже виконані їх зупинення є неможливим.
Вирішуючи зазначене клопотання, касаційний суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Частинами першою-другою статті 375 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Виходячи зі змісту наведених норм, зупинення дії оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції. Натомість судове рішення є обов'язковим до виконання, що забезпечується державою, а зупинення дії оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватися судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин і здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Верховний Суд також враховує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У зв'язку з цим, сподівання та припущення заявника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Враховуючи те, що доводи заявника ґрунтуються на припущеннях та обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржених рішень суду, у клопотанні не наведено, а також баланс інтересів сторін у цій справі, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтею 340 КАС України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №640/20466/19.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена.
……………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду