23 лютого 2021 року
Київ
справа №240/12260/19
адміністративне провадження №К/9901/4061/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е, Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №240/12260/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
05 лютого 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку 04.02.2021).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації ОСОБА_1 згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 за справою № 240/6010/18 базового місяця - січень 2016 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 за справою № 240/6010/18 із залишенням для обчислення індексації встановленого базового місяця серпень 2015 року .
У задоволенні позовних вимог в частині залишення для обчислення індексації з одночасною щомісячною виплатою встановленої фіксованої суми індексації 669,52 грн. за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 в загальній сумі 23961,77 грн. з урахуванням проведених раніше виплат - відмовлено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року - без змін.
Оскаржуючи до суду касаційної інстанції ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, скаржник вказує, що відповідно до листа Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 копію рішення від 30.07.2020 було надіслано сторонам лише 27.08.2020, що свідчить про дотримання відповідачем строків оскарження вказаного рішення до суду апеляційної інстанції та безпідставність винесення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 .
У відповідності до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, скаржник вказав, що він вже звертався до Верховного Суду із вказаною касаційною скаргою, проте, ухвалою Суду від 21 січня 2021 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №240/12260/19 було повернуто скаржнику у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку на касаційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав (невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху) не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення є неповажними.
Також, колегія суддів дійшла висновку, що вказані скаржником підстави не можуть бути визнані Судом поважними в силу відсутності об'єктивних обставин, які перешкоджали скаржнику в передбачені законодавством строки звернутись до суду з метою ефективного захисту своїх прав.
Отже, причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.
Крім того, із тексту касаційної скарги установлено, що позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що 16 листопада 2020 року Сьомим апеляційним адміністративним судом залишено без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року - залишено без змін.
Так, скаржник виражає незгоду і з рішенням суду апеляційної інстанції, яким оскаржуване рішення залишено без змін, однак не просить скасувати таке.
Відтак, сформульовані скаржником вимоги не відповідають положенням статті 349 КАС України щодо повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно положень частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн 00 коп.
До касаційної скарги додано платіжне доручення №1174 від 24 листопада 2020 року про сплату судового збору у розмірі 1536 грн 80 коп.
Так, скаржником сплачено судовий збір лише за оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн 00 коп. за оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року.
Зазначені недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом сплати судового збору на реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030102; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку отримувача UA 288999980313151207000026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030102; Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); Призначення платежу*: __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду належним чином оформленої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження, викладених з урахуванням положень абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України та вимог до суду касаційної інстанції, викладених з урахуванням положень статті 349 КАС України; документа про сплату судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп.; заяви про поновлення строку звернення до суду з вказаною касаційною скаргою та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №240/12260/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова