23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/18623/20
адміністративне провадження № К/9901/4648/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі №640/18623/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича (далі - відповідач 1, приватний виконавець Павлюк Н.В.), Державного підприємства «Сетам» (далі - відповідач 2, ДП «Сетам») та просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у відмові у поновленні виконавчого провадження №59682776, відкритого за заявою позивача про примусове виконання виконавчого напису №359 від 25 липня 2019 року, накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г.;
- зобов'язати відповідача 1 вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження №59682776, відкритого за заявою позивача про примусове виконання виконавчого напису №359 від 25 липня 2019 року, накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г.;
- зобов'язати відповідача 2 вчинити дії щодо відновлення електронних торгів №387257 «Комплекс будівель та споруд АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , по лоту №385945, електронних торгів №387268 «Комплекс будівель та споруд АЗС за адресою: АДРЕСА_2 » по лоту №385909, електронних торгів №387325 «Комплекс будівель та споруд АЗС, за адресою: АДРЕСА_3 » по лоту №385963.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, Державного підприємства «Сетам» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, яка полягає у невжитті передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59682776 щодо примусового виконання виконавчого напису №359 від 25 липня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г. , після скасування Закарпатським апеляційним судом ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 грудня 2019 року у справі №308/7391/19, зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича вчинити дії щодо поновлення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №59682776 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г. №359 від 25 липня 2019 року, зобов'язати Державне підприємство «Сетам» вчинити дії з відновлення електронних торгів №387257 «Комплекс будівель та споруд АЗС за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Університетська, 100, по лоту №385945, електронних торгів №387268 «Комплекс будівель та споруд АЗС за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Графа фон Шенборна, 108 лоту №385909, електронних торгів №387325 «Комплекс будівель та споруд АЗС, за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 2-Б по лоту №385963.
Колегія суддів апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погодилась, зазначивши, зокрема про те, що з матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 направлялося звернення, на яке отримано відповідь приватного виконавця від 04 серпня 2020 року №2601 про те, що ухвалою іншого суду - Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2020 року у справі №303/3071/20 накладено арешт на нерухоме майно боржника та встановлено заборону будь-яким фізичним та юридичним особам, включаючи ДП «Сетам» та приватного виконавця Павлюка Н.В., інших державних та приватних виконавців розпоряджатися нерухомим майном.
Отже, як зазначила колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, приватний виконавець Павлюк Н.В., виконуючи зазначену ухвалу суду, обґрунтовано вважав неможливим поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 грудня 2019 року у справі №308/7391/19, та відновлення електронних торгів.
Таким чином, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус 1» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі №640/18623/20 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 12 лютого 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги та ухвалених у цій справі судових рішень вбачається, що спір у цій справі виник щодо визнання протиправної бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, яка полягає у відмові у поновленні виконавчого провадження №59682776.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення, які ґрунтуються на встановлених конкретних обставин по цій справі, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Крім того, посилання заявника на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі №815/4337/16 не може братись до уваги, оскільки висновки стосувались інших обставин справи та суб'єктного складу учасників правовідносин.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду від 19 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №415/5345/20 за позовом ОСОБА_2 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О.В. Калашнікова