23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 367/2583/20
адміністративне провадження № К/9901/4638/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року
у справі №367/2583/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Києві, Панасюк Євгенії Робертівни, Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України
про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, Панасюк Євгенії Робертівни, Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2366244 від 10 квітня 2020 року, якою на підставі частини 3 статті 122 КУпАП позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності і просив закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
12 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №367/2583/20.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, Суд звертає увагу на наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства, закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.
Згідно з частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Тобто, судове рішення суду апеляційної інстанції, ухвалене за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, положеннями КАС України не передбачено можливості касаційного оскарження рішень, ухвалених у порядку, визначеному статтею 286 КАС України.
Предметом оскарження в цій справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2366244 від 10 квітня 2020 року, про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 122 КУпАП.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що дана справа була розглянута судами першої та апеляційної інстанції в порядку, встановленому статтею 286 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що предметом спору у вказаній справі є рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, у відкритті касаційного оскарження слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №367/2583/20.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду