23 лютого 2021 року
Київ
справа №280/5862/20
провадження №К/9901/2511/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання протиправною та скасування постанови,
20 січня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
21 січня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 01 лютого 2021 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України.
Вимоги указаної ухвали виконані скаржником в установлений судом строк.
Так, 08 лютого 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов документ про сплату Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. судового збору у встановленому законом розмірі, а 25 лютого 2021 року - заява, у якій остання зазначила інші підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, а саме: не направлення судом апеляційної інстанції копії постанови від 03 грудня 2020 року на її поштову адресу.
Проаналізувавши доводи заяв про поновлення строку на касаційне оскарження, матеріали касаційної скарги та з урахуванням незначного часу, який минув з моменту пропуску такого строку, суд, виходячи з положень статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішення приватного виконавця.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове для неї значення.
Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" у вирішенні питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
Також у касаційній скарзі йдеться про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального законодавства.
Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження, та необхідність відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-332, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати поважними причини пропуску Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в адміністративній справі № 280/5862/20 і поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 280/5862/20.
3. Витребувати із Запорізького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 280/5862/20.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Установити строк у п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова