22 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/20783/19
адміністративне провадження № К/9901/3774/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №640/20783/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 01 жовтня 2019 року №149535-56 на суму 3265,90грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 26 січня 2021 року звернулась з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №640/20783/19 надійшла на адресу останнього 29 грудня 2020 року.
На підтвердження наведених обставин заявником надано копію поштового конверта, в якому судом апеляційної інстанції 23 грудня 2020 року (згідно з відтиском поштового штемпелю) надіслано на адресу відповідача копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0102931896471, яким направлено заявнику копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, надіслано судом 23 грудня 2020 року та вручено адресату 29 грудня 2020 року.
Таким чином, наведені відповідачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року підтверджуються належними доказами.
Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом розгляду у справі №640/20783/19 є заява про стягнення судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача на її користь суму витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 21000,00грн.
Задовольняючи частково заяву, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору є податкова вимога Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 01 жовтня 2019 року №149535-56 на суму 3265,90грн, яка є значно меншою від розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути апелянт. Крім того, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, справедливими та співмірними складності справи будуть витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу саме у розмірі 1500,00грн.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №640/20783/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №640/20783/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №640/20783/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова