22 лютого 2021 року
м. Київ
справа №420/3785/19
адміністративне провадження №К/9901/8701/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/3785/19
за позовом ОСОБА_1
до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Федусика А.Г., Семенюка Г.В.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року з врахуванням щомісячної премії у розмірі 150 відсотків посадового окладу відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року № 294;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію про грошове забезпечення ОСОБА_1 для цілей перерахунку його пенсії з 05 березня 2019 року з врахуванням щомісячної премії у розмірі 150 відсотків посадового окладу відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року № 294.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09 вересня 2019 року позовну заяву задовольнив повністю. Визнав протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року з врахуванням щомісячної премії у розмірі 150 відсотків посадового окладу відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року № 294. Зобов'язав Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області надати інформацію про грошове забезпечення ОСОБА_1 для цілей перерахунку його пенсії з 05 березня 2019 року з врахуванням щомісячної премії у розмірі 150 відсотків посадового окладу відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року № 294.
3. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
5. У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами.
6. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначав, що правова позиція постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року суперечить висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 та в рішенні від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19.
7. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у задоволенні заяви про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
8. Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами апеляційний суд виходив з того, що наведені у заяві висновки Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 та в рішенні від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19 не є обставинами, та не є доказом, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду, а є правовими висновками суду, що виключає їх віднесення як підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, апеляційний суд зазначив, що доводи заявника, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права є підставою для перегляду рішення у касаційному порядку, а не шляхом перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, в якій просив суд скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №420/3785/19, яке скасовано судом апеляційної інстанції, та яке відповідає закону.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду апеляційної інстанції заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
11. 26 березня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 420/3785/19 за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії.
14. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22 лютого 2021 року.
15. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
16. Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
17. Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
18. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
19. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
20. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14.
21. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
22. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
23. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
24. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
25. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.
26. Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
27. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
28. Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що наведені у заяві позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 та в рішенні від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19 не є обставинами, та не є доказом, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду, а є правовими висновками суду, що виключає їх віднесення до підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
29. Посилання заявника на позитивні судові рішення щодо інших осіб у подібних правовідносинах не є належними доказами на підтвердження доводів заявника про наявність нововиявлених обставин.
30. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 серпня 2020 року у справі № 826/17305/15, від 07 вересня 2020 року у справі № 820/5989/15.
31. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
32. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
33. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
34. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
35. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
36. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
37. Таким чином, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, подана ОСОБА_1 , не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для її задоволення.
38. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
39. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій