ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
25.04.2007р.
м.Київ
№ 38/85-48/85
№38/85-48/85
25.04.2007
За позовом
Українсько-російського підприємства Закритого акціонерного товариства «КАФА»
До Третя особа Фонду державного майна України Відкритого акціонерного товариства «Нафтова компанія «ЮКОС» Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА-ХХІ» Державне підприємство «Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами»
Про
Зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Сулім В.В.
Представники сторін:
Від позивача:
Мамула А.М -пред. за довір.
Від відповідача 1: Від відповідача 2: Від відповідача 3: Від третьої особи:
Григорчук В.І. -пред. за довір. Іванюк С.К. -пред. за довір. Миронюк К.І. -пред. за довір. Хімченко І.С. -пред. за довір.
29.03.07 р. судове засідання відкладалось, відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України та було призначене на 11.04.07 р. на 11 год. 00 хв. Судом оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відповідачів про зобов'язання виконати свої зобов'язання, передбачені установчим договором про створення і діяльність Позивача та додатком до нього, а саме: Відповідача-2 забезпечити залучення додаткового фінансування для будівництва технологічного комплексу перевалювання темних нафтопродуктів на підставі довгострокового інвестиційного або кредитного договору, або договору позики у розмірі не менше 18,7 мільйонів доларів США або еквівалент цієї суми у національній валюті України за ринковим курсом на відповідний момент, Відповідача-1 за рахунок державного підприємства “Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами» підготувати та передати в установленому законодавством порядку в довгострокове користування Компанії майно, у тому числі земельні ділянки, необхідні для будівництва технологічного комплексу перевалювання темних нафтопродуктів і подальшого його функціонування, на підставі довгострокових договорів оренди з ЗАТ “КАФА»; Відповідача-3 передати ЗАТ “КАФА» об'єкти інтелектуальної власності, необхідні для функціонування технологічного комплексу перевалювання темних нафтопродуктів, на підставі ліцензійних договорів.
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, а саме попросив суд виключити Відповідача-2 із числа учасників Позивача; змінити Установчий договір про створення і діяльність Позивача у частині участі у ньому Відповідача-2, зобов'язати Відповідача-1 та Відповідача-3 внести зміни до Статуту Позивача, пов'язані із виключенням Відповідача-2 із числа акціонерів-засновників Позивача та виплатити Відповідачу-2 вартість акцій, що йому належали у розмірі 1 000 188 доларів США; анулювати акції Позивача, що належали Відповідачу-2, на суму 1 000 188 доларів США.; реалізувати акції, що складають 50% статутного фонду Позивача плюс одна акція, новому інвестору.
Також Позивач подав доповнення до позову, в якому заявив додатково дві позовні вимоги, а саме просив визнати, що Відповідач-2 не виконав свої зобов'язання щодо залучення додаткового фінансування для реалізації інвестиційного проекту будівництва технологічного комплексу перевалювання темних нафтопродуктів на підставі довгострокового інвестиційного або кредитного договору або договору позики, що передбачено пунктом 1 Додатку до Установчого договору про створення і діяльність Позивача та зобов'язати Відповідача-2 виконати свої зобов'язання щодо залучення додаткового фінансування, що передбачено пунктом 1 Додатку до Установчого договору про створення і діяльність Позивача.
14.03.2007 Ухвалою Господарського суду м. Києва справу було прийнято до провадження та призначено її розгляд.
У процесі розгляду справи господарський судом м. Києва позивач подав до суду Заяву про зміну позовних вимог, у який просив суд:
- визнати, що відкрите акціонерне товариство “Нафтова компанія “ЮКОС» не виконало свої зобов'язання, передбачені пунктом 1 Додатку до Установчого договору про створення і діяльність українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “КАФА» від 22.04.2003р. щодо залучення додаткового фінансування будівництва ЗАТ “КАФА» технологічного комплексу перевалювання темних нафтопродуктів на підставі довгострокового інвестиційного або кредитного договору або договору позики у розмірі 12700000 (дванадцять мільйонів сімсот тисяч) грн.
- Розірвати Установчий договір про створення і діяльність українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “КАФА» від 22.04.2003р. в частині прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства “Нафтова компанія “ЮКОС».
- Застосувати реституцію як наслідок розірвання Установчого договору, записавши акції у кількості 5331 шт. сумарною вартістю 5331000 (п'ять мільйонів триста тридцять одна тисяча) грн., що становить 50% статутного фонду плюс 1 акція ЗАТ “КАФА» на особовий рахунок (як нерозміщені цінні папери) емітента -Українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “КАФА».
Розглянувши заяву про зміну позовних вимог, господарський суд прийшов висновку, що позовна вимога про визнання невиконання Відповідачем-2 зобов'язання щодо залучення додаткового фінансування для реалізації інвестиційного проекту будівництва технологічного комплексу перевалювання темних нафтопродуктів за своєю правовою природою є вимогою про визнання факту.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч.3 ст.16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, такий спосіб захисту цивільних права та інтересів як визнання невиконання стороною зобов'язання за договором сторонами в договорі не передбачено, а законом не встановлено.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, які підвідомчі господарським судам. Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Таким чином, згідно із ст.12 Господарського процесуального кодексу України, справа про визнання факту невиконання зобов'язання, що заявлена Позивачем, не підвідомча господарському суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах, суд припиняє провадження по справі.
Керуючись ст. 12, 77, п.1 ч.1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Припинити провадження у справі №38/85-48/85 в частині позовних вимог про визнання того, що Відповідач-2 не виконав свої зобов'язання щодо залучення додаткового фінансування для реалізації інвестиційного проекту будівництва технологічного комплексу перевалювання темних нафтопродуктів на підставі довгострокового інвестиційного або кредитного договору або договору позики, що передбачено пунктом 1 Додатку до Установчого договору про створення і діяльність Позивача.
Суддя В.В. Сулім