ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
22 лютого 2021 року м. Київ № 640/31489/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною відповіді та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною відповіді та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
За результатом автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.
У зв'язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2020 позовна заява залишена без руху.
У вказаній ухвалі зазначені недоліки позовної заяви та запропоновано позивачеві спосіб їх усунення шляхом, зокрема, подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. за вимогу майнового характеру (про стягнення моральної шкоди);
- копій усіх доданих до позовної заяви доказів, засвідчених належним чином.
Наведена ухвала суду отримана позивачем 21.01.2021, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що не заперечується позивачем.
27.01.2021 від позивача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви в частині надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за вимогу майнового характеру та встановлено позивачеві п'ятиденний строк з дня даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
Наведена ухвала суду отримана позивачем 09.02.2021, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
16.02.2021 від позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2021 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач наполягає на тому, що звільнений від сплати судового збору за звернення з вимогою про стягнення моральної шкоди на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає таке.
Так, дійсно пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Між тим, з прохальної частини позовної заяви убачається, що предметом розгляду цієї справи є визнання протиправною відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та зобов'язання вчинити певні дії, а також стягнення моральної шкоди. Тобто, по суті основним предметом позовних вимог, що складає суть спірного питання, є вимоги пов'язані з оскарженням відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та зобов'язання вчинити певні дії. Вимоги про стягнення грошових коштів за моральну шкоду як майнова є похідною вимогою від попереднього, та заявлена в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно правового спору немайнового характеру.
Суд наголошує, що наведене вище положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди ці рішення повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.
Разом з тим, із самостійним позовом про відшкодування завданої моральної шкоди до суб'єкта владних повноважень позивач не звертався, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Відтак, застосування пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» у даному випадку є недоречним.
Згідно із ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Виходячи з того, що на даний час не встановлено прийняття відповідачем незаконного рішення чи вчинення дій або бездіяльності по відношенню до позивача, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно сплачувати судовий збір.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 16.03.2020 у справі № 9901/64/20, від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.
При вирішенні питання про звільнення позивача від сплати судового збору за звернення з вимогою про стягнення моральної шкоди суд також ураховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.04.2020 у справі № 9901/19/20, в межах якої в тому числі заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, зазначено наступне: «Із предмету спору, який сформулювала позивачка, принаймні за його зовнішнім вираженням (ознаками), можна побачити, що ці вимоги не охоплюються (не підпадають) під поняття об'єкта справляння судового збору, який позивачка не повинна платити з підстави передбаченої пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI, оскільки не мають під собою підстав, з огляду на які ці вимоги належить відносити до спорів про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду».
Таким чином, наведене свідчить, що позивачем не виконано вимог ухвали суду від 29.12.2020 та не надано до суду доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за вимогу майнового характеру (про стягнення моральної шкоди).
З огляду на наведене, суд вважає встановленим той факт, що позивач ані у встановлений п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ані в подальшому станом на 22.02.2021 не усунув повністю недоліки позовної заяви, яку судом залишено без руху.
Крім того, позивач правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків не скористався.
Згідно з резолютивною частиною ухвали суду від 29.12.2020 позивач був попереджений, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною відповіді та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Т.П. Балась