1/1558
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відкриття спрощеного провадження у справі
22 лютого 2021 року м. Київ№ 640/3791/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення
середнього заробітку за час вимушеного прогулу
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної фіскальної служби України від 13 січня 2021 року № 11-о;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби;
- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 січня 2021 року по дату винесення судового рішення;
Підставами позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.
Після надходження позовної заяви, суд вирішує питання, в тому числі про відкриття спрощеного або загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком переліку справ, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, судом встановлено, що даний позов до цього переліку винятків не відноситься.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, судом встановлено наступне.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.
За таких підстав, а також враховуючи відсутність аргументів позивача про необхідність призначення цієї справи до загального провадження, на цій стадії відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об'єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи перейти до розгляду в судовому засіданні або в порядку загального провадження.
Крім того, одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якій останній просить витребувати у Державної фіскальної служби України: наказ Державної фіскальної служби України від 07 вересня 2020 року № 1265-о про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, заяву про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням від 13 січня 2021 року та наказ Державної фіскальної служби України від 13 січня 2021 року № 11-о про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.
Враховуючи обставини справи, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд вважає за доцільне витребувати у Державної фіскальної служби України належним чином засвідчених копій документів: наказу Державної фіскальної служби України від 07 вересня 2020 року № 1265-о про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, заяви про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням від 13 січня 2021 року та наказу Державної фіскальної служби України від 13 січня 2021 року № 11-о про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відтак, враховуючи, що дана справа не підпадає під обмеження, встановлені чинним КАС України, а також незначну складність справи, судом вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 77, 80, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 255, 257-262 КАС України, суд -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
3. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
4. Повідомити відповідача про можливість подати відзив на позовну заяву протягом двадцяти днів, з дати отримання цієї ухвали.
5. Встановити позивачу семиденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.
6. Встановити відповідачу семиденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.
7. Зобов'язати Державну фіскальну службу України надати суду протягом двадцяти днів з дати отримання цієї ухвали належним чином засвідчених копій документів:
- наказу Державної фіскальної служби України від 07 вересня 2020 року № 1265-о про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби;
- заяви про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням від 13 січня 2021 року;
- наказу Державної фіскальної служби України від 13 січня 2021 року № 11-о про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
8. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.В. Клочкова