ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
22 лютого 2021 року м. Київ№ 640/21990/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відмову від позову в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про відмову від позову, яка мотивована тим, що відповідач до винесення рішення по справі виправив оскаржувані порушення.
Згідно із пунктом третім частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Згідно із частинами першою, третьою, п'ятою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Зважаючи на те, що від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову і така відмова не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, враховуючи, що відповідач виготовив та надав позивачу нову довідку про розмір грошового забезпечення, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання позивача та закриття провадження у цій справі на підставі пункту другого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Разом із заявою про закриття провадження у справі, позивач подав клопотання про повернення судового збору, який був сплачений останнім при звернення до суду із даним позовом у розмірі 840, 80 грн., про що суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Варто зауважити, що Кодексу адміністративного судочинства України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України), а також повернення судового збору (стаття 142 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Водночас відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Суд звертає увагу на те, що положення статей 140 та 142 Кодексу адміністративного судочинства України у порівнянні із частиною 1 та частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб'єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб'єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.
Разом з тим, стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь - яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України.
Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 200/6826/20-а.
Тобто, відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, а тому при розподілі судових витрат у цій справі суд застосовує положення статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 140, 238 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Клопотання ОСОБА_1 про відмову від позову - задовольнити.
Провадження в адміністративній справі №640/21990/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - закрити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_3 ) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур