1/1114
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 лютого 2021 року м. Київ № 640/15821/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Державної аудиторської служби України
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДИНГ»
про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - позивач), адреса: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15 до Державної аудиторської служби України (надалі - відповідач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» (надалі - третя особа), адреса: 01042, місто Київ, вулиця Філатова, будинок 10-А, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 26 червня 2020 року про результати моніторингу закупівлі оливи та мастильних матеріалів (олива моторна для дизельних двигунів, олива мотора для автотракторних дизелів, олива для гідравлічних передач тепловозів, олива індустріальна), ідентифікатор в системі закупівель UA-2019-12-19-000033-b.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень неправомірного висновку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до резолютивної частини висновку Держаудитслужби, останній дійшов висновку, що:
1) Позивачем допущено порушення частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: порушено строк надання роз'яснень на вимоги про усунення порушень до процедури щодо тендерної документації;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» не дотрималось вимоги підпункту 2.1. додатку № 1 тендерної документації філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниці», а саме: надано копію лише титульної сторінки зміни № 1 до ТУ У 19.2-42794130-003:2019 «Олива для гідродинамічних передач тепловозів ГТ-50», у зв'язку з чим порушено пункт чотири частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи викладене Держаудитслужба зобов'язала філію «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом відміни торгів та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Філія «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» категорично не погоджується із висновком Держаудитслужби від 26 червня 2020 року, враховуючи те, що висновки відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, відповідно, складений на підставі здійснення такого моніторингу висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Виходячи з вищевикладеного позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» (адреса: 01042, місто Київ, вулиця Філатова, будинок 10-А, код ЄДРПОУ 39798690) та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти аргументів викладених позивачем в позовній заяві, представником відповідача було подано відзив, в якому останній зазначає, що Державною аудиторською службою України відповідно до частини 2 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2019-12-19-000033-b (оливи та мастильні матеріали).
Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 05 червня 2020 року № 146 «Про початок моніторингу закупівель».
Представник відповідача зазначає, що підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі).
За результатами моніторингу встановлено порушення частини першої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі) в частині несвоєчасного надання роз'яснення щодо тендерної документації.
Окрім цього, установлено, що позивач в порушення пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі) не відхилив тендерної пропозиції ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» як такої, що не відповідала умовам тендерної документації.
Зазначене порушення у сфері публічних закупівель зафіксоване у висновку про результати моніторингу закупівлі від 26 червня 2020 року № 530, що оприлюднений в електронній системі закупівель 26 червня 2019 року.
В обґрунтування вказаного вище висновку, Державною аудиторською службою України було зазначено, відповідно до вимог приписів Закону України «Про публічні закупівлі» замовник повинен розглянути вимоги про усунення порушення під час проведення закупівлі та надати відповідь по суті протягом трьох робочих днів з дня опублікування вимоги, з подальшим оприлюдненням відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі).
Однак, представник відповідача звертає увагу, що з даних електронної системи закупівель за процедурою ID: UA-2019-12-19-000033-b вбачається, що позивачем відповідь за результатами розглянутих по суті вимог надав лише 19 березня 2020 року, тобто з перевищенням строку, визначеного частиною 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час закупівлі).
Також, в обґрунтування оскаржуваного висновку, відповідачем було зазначено, відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 додатка 1 тендерної документації, у разі «якщо продукція виготовляється за ТУ, або технічним завданням (далі - ТЗ) необхідно надати повну скановану копію ТУ (або ТЗ) на виготовлення даної продукції». Проте в наданій у складі тендерної пропозиції ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» інформаційної довідки, складеної відповідно до пункту 4 додатка № 1 тендерної документації та за формою згідно додатка № 4, зазначено що запропонована олива для гідравлічних передач тепловозів ГТ-50 виготовляється за ТУ У 19.2-42794130-003:2019 «Олива для гідродинамічних передач тепловозів ГТ-50» та надана копія зазначеного ТУ та копія лише титульної сторінки зміни № 1 до ТУ У 19.2-42794130-003:2019 «Олива для гідродинамічних передач тепловозів ГТ-50», чим не дотримано вимоги підпункту 2.1 додатку № 1 тендерної документації.
Поряд з цим, представник відповідача звертає увагу, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» у файлі, який містить титульну сторінку зміни № 1 до ТУ У 19.2-42794130-003:2019 «Олива для гідродинамічних передач тепловозів ГТ-50» завантажені усі крім титульної, сторінки змін № 1 до ТУ У 23.2-31852954-006:2003, тобто до іншого ТУ.
Керуючись вищевикладеним та встановленими уповноваженою особою відповідача порушеннями, на переконання представника останнього, позивач повинен був відмінити торги та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Керуючись викладеними вище обставинами представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, з підстав необґрунтованості доводів позивача викладених у адміністративному позові.
Також, представником третьої особи були подані пояснення щодо позову, в яких останній не погоджуючись з аргументами викладеними представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» повністю підтримує позицію Філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця», яка не погоджується із висновком Держаудитслужби від 26 червня 2020 року, враховуючи те, що висновки Відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, відповідно, складений на підставі здійснення такого моніторингу Висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, представник третьої особи просить суд задовольнити позовні вимоги позовної заяви позивача, та визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, філією «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» було оголошено про проведення процедури закупівлі, предметом якої є: оливи та мастильні матеріали (олива моторна для дизельних двигунів, олива моторна для автотракторних дизелів, олива для гідравлічних передач тепловозів, олива індустріальна) та опубліковано відповідну тендерну документацію, ідентифікатор в електронній системі закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/) № UA-2019-12-19-000033-h.
Державною аудиторською службою України на підставі наказу від 05 червня 2020 року № 146 здійснено моніторинг Процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 26 червня 2020 року.
За результатами моніторингу встановлено порушення частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі) в частині несвоєчасного надання роз'яснення щодо тендерної документації.
Окрім цього, установлено, що позивач в порушення пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі) не відхилив тендерної пропозиції ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» як такої, що не відповідала умовам тендерної документації.
Не погоджуючись із твердженнями, викладеними у Висновку, керуючись положеннями абзацу 2 частини 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції па момент оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі), 03 липня 2020 філією «ЦЗВ» АГ «Укрзалізниця» оприлюднено через електронну систему закупівель аргументовані заперечення на висновок.
Однак, станом на день подання цієї позовної заяви відповідачем не зазначено у електронній системі закупівель інформації щодо результатів розгляду заперечень до висновку, наданих позивачем.
Не погоджуючись з вищевикладеними діями та висновком уповноваженого органу про результати моніторингу закупівлі позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, є Закон України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме № 922-VIII редакція від 02 квітня 2020 року).
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною 1 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.
Згідно частини 2 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Частиною 6 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Приписами частини 7 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (надалі - Порядок № 86).
Пунктом 3 Порядку № 86 визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Відповідно до пунктів 4-6 Порядку № 86 після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження. Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною аудиторською службою України на підставі наказу від 05 червня 2020 року № 146 здійснено моніторинг Процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 26 червня 2020 року. За результатами моніторингу встановлено порушення частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі) в частині несвоєчасного надання роз'яснення щодо тендерної документації. Окрім цього, установлено, що позивач в порушення пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі) не відхилив тендерної пропозиції ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» як такої, що не відповідала умовам тендерної документації. Вказаний висновок містить усі реквізити, визначені як обов'язкові вищевказаними нормативно-правовими актами.
Водночас, щодо змісту виявленого порушення суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне, а саме, щодо встановленого порушення частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі) в частині несвоєчасного надання роз'яснення щодо тендерної документації суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому, суд звертає увагу, що абзацом 3 частини 2 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів.
Як було зазначено вище, за результатами проведеного моніторингу встановлено, що відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, у розділі «Вимоги про усунення порушення» 28 грудня 2019 року та 08 січня 2020 року ТОВ «ІНКОРБУД» та ТОВ «НАФТОТРЕЙД-КАПІТАЛ» опублікували вимоги про усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Також, з даних електронної системи закупівель за процедурою ID: UA-2019-12-19-000033-b встановлено, що відповідь за результатами розглянутих по суті вимог замовник надав лише 19 березня 2020 року, тобто з перевищенням строку, визначеного частиною 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тобто, з аналізу викладених вище обставин випливає, що позивач надав роз'яснення до тендерної документації з перевищенням трьохденного строку з дня оприлюднення звернення, чим порушив вимоги частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі».
За таких обставин, керуючись викладеним суд дійшов висновку, що відповідач під час проведення моніторингу закупівлі правомірно встановив факт порушення позивачем строків надання інформації про закупівлю, а саме, надано роз'яснення до тендерної документації у строк, що перевищує три дні з дня оприлюдненню звернення, що є порушенням вимог частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі».
Водночас, суд зазначає, що Держаудитслужба зобов'язала філію «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом відміни торгів та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням тендерного комітету від 18 березня 2020 року внесено зміни до тендерної документації та продовжено строк на подання тендерних пропозицій не менше ніж на сім днів, а саме до 26 березня 2020 року до 10 год 00 хв.
Відповідно на виконання вимог статей 10 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі» зміни оприлюднено протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення.
Таким чином несвоєчасне надання відповіді на запитання компенсовано шляхом внесення змін до тендерної документації та продовження строку на подання тендерних пропозицій не менше ніж на сім днів та у відповідності до абзацу три частини другої статті 23 Закону.
Таким чином, акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця», у зв'язку з порушенням строку надання роз'яснення до тендерної документації, на виконання приписів абзацу 3 частини 2 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», було продовжено строк для подання тендерних пропозицій на 7 днів, чим останнім було забезпечено можливість учасників подати відповідні документи з урахуванням наданих позивачем роз'яснень, та у строк, визначений Законом України «Про публічні закупівлі».
З огляду на зазначене, посилання відповідача на необхідність відміни торгів з підстав неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», суд вважає необґрунтованими, відтак, спірний висновок підлягає скасуванню в цій частині.
Щодо встановленого уповноваженою особою відповідача порушення пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час проведення закупівлі), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час винекнення спірних правовідносин) Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
З правової норми статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає про необхідність відхилення замовником тендерної пропозиції в разі якщо учасник, зокрема: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Так, відповідачем у оскаржуваному висновку зазначається про виявлення порушень позивачем пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме на переконання уповноваженої особи відповідача філія «ЦЗВ» АГ «Укрзалізниця» повинна була відхилити тендерну пропозицію ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ», у зв'язку з тим, що тендерна пропозиція не відповідала умовам тендерної документації, а саме ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» у своїй тендерній пропозиції надало копію лише титульної сторінки зміни № 1 до ТУ У 19.2- 42794130-003:2019 «Олива для гідродинамічних передач тепловозів ГТ-50».
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів з:
- інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям;
- інформацією щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону;
- інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі погреби);
- документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції;
- документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 3.2. розділу 3 тендерної документації пропозиція, яка подається учасником процедури закупівлі, повинна містити, зокрема, документи, що визначені, зокрема, додатком 2. п. 3.7 цієї тендерної документації та іншими додатками та вимогами тендерної документації.
Відповідно до пункту 3.7 розділу 4 тендерної документації учасник надає документи щодо предмету закупівлі згідно з вимогами, визначеними у додатку 1 до тендерної документації.
Додаток 1 до тендерної документації містить перелік та кількість продукції, зокрема, вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
Відповідно до пункту 2.1 тендерної документації, якщо продукція виготовляється за технічними умовами (далі - ТУ), або технічним завданням (далі - ТЗ) необхідно надати повну скановану копію ТУ (або ТЗ) на виготовлення продукції.
Якщо виробник продукції, що пропонується до постачання учасником, не є власником ТУ (ТЗ) на виготовлення вказаної продукції, необхідно надати скановану копію листа-підтвердження власника (власників) ТУ (ТЗ) завіреного підписом та печаткою (за наявності) виробника про передачу повноважень на використання даного ТУ (ТЗ) виробнику, продукція якого пропонується до постачання учасником.
Для ТУ (ТЗ) на продукцію залізничного призначення даний документ повинен бути узгоджений в установленому порядку з AT «Укрзалізниця», як із основним споживачем, згідно з вимогами пунктом 5.1., 5.2 ГОСТ 2.114-95.
ТУ повинні бути розроблені та оформлені відповідно до вимог ГОСТ 2.114-95, а ТЗ відповідно до ДСТУ 3974-2000.
ТУ на продукцію залізничного призначення, затверджені до 10 лютого 2015 року повинні обов'язково мати відмітку про реєстрацію в органах Держстандарту.
Скановані копії ТУ (ТЗ), а також зміни до них, що надаються учасником, повинні бути актуальними на момент подання пропозиції учасником.
Суд зауважує та як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, у складі тендерної пропозиції ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» містяться документи, зокрема:
- технічні умови ТУ У 19.2-42794130-003:2019 від 29 серпня 2019 року;
- зміни № 1 ТУ У 19.2-42794130-003:2019 від 02 січня 2020 року.
Суд також звертає увагу, що у складі тендерної ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» пропозиції надано у повному обсязі усі сторінки зміни № 1 ТУ У 19.2-42794130-003:2019 від 02 січня 2020 року на п'яти сторінках. (т. 1, а.с. 24-27). Також, відповідний документ учасником було надано у складі тендерної пропозиції 26 березня 2020 року.
Також, наявність вказаних документів підтверджується пакетом документів (тендерна пропозиція) ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ», які міститься в електронній системі Prozorro за ідентифікатором UA-2019-12-19-000033-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-19-000033-b) (файл: «ТУ ГТ 50.PDF. сторінки 23: файл: «ТУ ГТ 50 зміни.PDF.п'ять сторінок).
Згідно із пунктом 7.7 СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 «Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності» технічні умови, до яких вносилися зміни, чинні виключно з усіма внесеними до них змінами. При ньому згідно із частиною першою СОУ положення нього стандарту доповнюють та уточнюють вимоги ГОСТ 2.114.
Таким чином, керуючись вищевикладеним та проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та докази, суд приходить до висновку, що ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» було надано у повному обсязі тендерну пропозицію, в тому числі ТУ та зміни до них.
Виходячи із вищевикладеного, ТОВ «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» дотримано усіх вимог щодо надання необхідних документів відповідно тендерної документації позивача за процедурою закупівлі № UA-2019-12-19-000033-b, а отже, з урахуванням викладеного вище у сукупності на переконання суду твердження Держаудитслужби щодо надання копії лише титульної сторінки зміни № 1 до ТУ У 19.2-42794130-003:2019 є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної аудиторської служби України третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДИНГ» про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 26 червня 2020 року про результати моніторингу закупівлі оливи та мастильних матеріалів (олива моторна для дизельних двигунів, олива мотора для автотракторних дизелів, олива для гідравлічних передач тепловозів, олива індустріальна), ідентифікатор в системі закупівель UA-2019-12-19-000033-b.
3. Стягнути на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова