23 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/1183/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 00005233305 Головного управління ДПС у Чернігівській області.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позовна заява подана з порушенням вимог частин третьої, шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- до позовної заяви не додано оригіналу документа про сплату судового збору у порядку та розмірі, визначених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 00005233305 на суму 254544,00 грн., яка породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку з чим має майновий характер, тому, в даному випадку, належною сплатою судового збору при поданні до суду позову майнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 2545,44 грн. (254544,00 грн. * 1 %);
Оскільки позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн., тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 275,44 грн. (2545,44 грн. - 2270,00 грн.) та надати до суду документ, який підтверджує таку сплату.
- в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за підставами, які визнані судом неповажними.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що ним в адміністративному порядку було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 00005233305 до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої 04.06.2020 ним отримано рішення Державної податкової служби України від 02.06.2020 № 17943/6/99-00-08-05-04-06, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.03.2020 № 00005233305 залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Вказує, що вищезазначене рішення було оскаржене ним в судовому порядку та рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2020, яке було отримано позивачем 21.12.2020, в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено, а тому вважає 21.12.2020 днем закінчення процедури адміністративного оскарження, з якого починається перебіг тримісячного строку.
Також зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що строк, на який продовжені процесуальні строки, визначений строком закінчення карантину, тобто моментом, коли Кабінет Міністрів України ухвалить офіційне рішення про його закінчення,
Крім того вказує, що статтею 102 Податкового кодексу України встановлений строк на оскарження рішень суб'єктів владних повноважень 1095 днів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Так, у даній справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги, 04.06.2020.
У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 прийшов до висновку про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що місячний строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 00005233305 почався з 04.06.2020 (з дня отримання рішення Державної податкової служби України від 02.06.2020 № 17943/6/99-00-08-05-04-06).
Разом з тим, суд не вважає поважними посилання позивача на оскарження вказаного рішення Державної податкової служби України в судовому порядку, оскільки воно не вплинуло на можливість позивача звернення до суду в встановлені процесуальним законодавством строки з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 00005233305, а норми Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень щодо зупинення перебігу місячного строку на оскарження податкового повідомлення-рішення за таких обставин.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.02.2020, Кабінет Міністрів України починаючи з 12.03.2020 по всій території України встановив карантин (постанова від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями)).
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020) розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Зазначена редакція пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України діяла до 16.07.2020 включно.
В подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, яким унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України процесуальні строки за період з 02.04.2020 по 16.07.2020, у тому числі на подання позовної заяви, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас починаючи з 17.07.2020 законодавець змінив порядок застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві, визначивши обов'язкові умови, з настанням яких закон пов'язує можливість поновлення строків. Також із внесеними Законом № 731-IX змінами, законодавець з метою забезпечення основоположних гарантій учасників справи на оскарження судових рішень передбачив додатковий 20-денний строк, який обчислюється з дня набрання цим Законом чинності, протягом якого особи мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 540-IX, закінчилися 06.08.2020.
Зважаючи на вищевикладене, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав з 04.06.2020, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених законом.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: 1) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 275,44 грн.; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Баргаміна