9 червня 2007 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Берднік І.С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 511 грн. 8 коп. матеріальної шкоди, 2 000 грн. моральної шкоди, 1 000 грн. за надання правової допомоги, а всього 3 511 грн. 8 коп. У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року скасовано в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення коштів на відшкодування витрат на додатковий догляд під час хвороби в розмірі 1 200 грн. та 100 грн. на надання правової допомоги, ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на додатковий догляд під час хвороби в розмірі 1 200 грн. задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 1 200 грн. Достягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 100 грн. У решті рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року частково скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 надіслала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року, посилаючись на поважність причин пропуску строку.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду України 23 травня 2007 року, тобто з пропуском двохмісячного строку, передбаченого чинним ЦПК України на касаційне оскарження, але зважаючи на те, що строк пропущений скаржником з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.
Однак касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами справи, наведені доводи та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1строк на касаційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2006 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.