23 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4220/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Генічеської міської ради, за участю третьої особи що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-1 - Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Щасливцевської сільської ради (відповідач-1), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2786 від 04.12.2020 року, прийняте 135 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0995 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020 року;
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0995 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2020 Щасливцевська сільська рада на 135 сесії прийняла рішення №2786, яким відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0995 га, розташованої на території земель Щасливцевської сільської ради, у зв'язку з наданням дозволу іншим особам. Позивач звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак відповідач протиправно надав позивачу формальну відмову з підстав не передбачених чинним законодавством, а тому враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та всіма документами, то ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача надати такий дозвіл.
Ухвалою суду від 28.12.2020 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору, відкрито провадження в адміністративній справі, а розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ухвали суду від 01.02.2021, клопотання представника позивача про залучення до участі у справі, зокрема, співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі співвідповідача - Генічеську міську раду (75500, Херсонська обл., Генічеський район, місто Генічеськ, вулиця Міська, будинок 8, код ЄДРПОУ 35248359). Також зобов'язано співвідповідача подати відзив на позовну заяву та надати всі матеріали, які наявні на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, відповідно до вимог ст. 162 КАС України.
Відповідачі не скористалися своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзиви на позовну заяву до суду не надходили.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст. 262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст. 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 13.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до сільського голови Щасливцевської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0995 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради, місце розташування та орієнтовний розмір якої позначений в графічних матеріалах, які додаються до клопотання.
До вказаної заяви додані: копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера заявника, довідки про безпосередню участь в антитеррористичній операції, посвідчення учасника бойових дій, графічний матеріал, на якому зазначене бажане місце розташування та орієнтовний розмір земельної ділянки.
Рішенням 135 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 04.12.2020 за № 2786 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки у зв'язку з тим, що на запитуєму у графічних матеріалах земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її безоплатно у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд іншим особам.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Приписами п.п."а", "б" ч.1 ст.12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п."б" ч.1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідних розмірах в залежності від місця розташування земельної ділянки.
Згідно ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений ч.7 ст. 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права містяться в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 р. у справі № 803/1244/16, від 22.02.2019 р. у справі № 813/1631/14, від 31.10.2019 р. у справі № 822/25/18, від 27.02.2018 р. у справі № 545/808/17.
З рішення Щасливцевської сільської ради від 04.12.2020 за № 2786 вбачається, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача слугувало надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно бажаної земельної ділянки у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд іншим особам.
Суд вважає таку відмову протиправною, оскільки дана підстава не зазначена у ч.7 ст. 118 ЗК України, згідно якої такими підставами є лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.
В той же час оскаржуване рішення Щасливцевської сільської ради від 04.12.2020 року № 2786 таких відомостей не містить.
При цьому, суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.
Крім того, суд зазначає, що ч.7 ст. 118 ЗК України не містить вказаної в оскаржуваному рішенні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність, а саме, надання такого дозволу іншій особі.
Отже, суд вважає, що рішення Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 04.12.2020 року № 2786 щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органом місцевого самоврядування не наведено.
Також слід відмітити, що Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав відмови у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і такої підстави як надання іншій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить.
Приписами ч.1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем-1 належними та допустимими доказами не доведено правомірність свого рішення, у зв'язку з чим рішення Щасливцевської сільської ради від 04.12.2020 року № 2786 про відмову позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне. 06 грудня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», яким, серед іншого, розділі V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктами 6-1 і 6- 2.
На виконання вимог зазначеного закону, 25.10.2020 відбулися вибори до Генічеської об'єднаної територіальної громади. Перша сесія Генічеської міської ради відбулась 08.12.2020, тоді ж і завершилися повноваження Щасливцевської сільської ради, а територія Щасливцевської сільської ради увійшла до території Генічеського ОТГ. Таким чином, на сьогодні у сільської ради відсутні повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Генічеська міська рада розміщена в адміністративному центрі сформованої Генічеської об'єднаної територіальної громади та є правонаступником прав та обов'язків Щасливцевської сільської ради.
Суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 01.02.2021, за клопотанням представника позивача, до участі у справі залучено співвідповідача - Генічеську міську раду. Разом з тим, ніяких вимог до Генічеської міської ради позивач не сформулював, до Генічеської міської ради позивач з аналогічним клопотанням не звертався, тому суд вважає передчасним висновок про ухилення міської ради від належного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Враховуючи вищезазначене, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Генічеської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0995 га, розташованої на території Щасливцевської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020. При розгляді клопотання міська рада має враховувати висновки суду, які викладені в цьому рішенні. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність тільки з підстав, визначених законом.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги предмет спору та обставини даної справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від його виконання за наслідками набрання даним рішенням законної сили.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №2786 від 04.12.2020, прийняте на 135 сесії Щасливцевської сільської ради 7-го скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0995 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020.
Зобов'язати Генічеську міську раду (75500, Херсонська обл., Генічеський район, місто Генічеськ, вулиця Міська, будинок 8, код ЄДРПОУ 35248359) розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0995 га, розташованої на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 109020100