22 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/526/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом акціонерного товариста "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Резніченко Тетяни Олександрівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Остапенко Сергія Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач, АТ "Українська залізниця") звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Резніченко Тетяни Олександрівни, (далі - відповідач-1), державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Остапенка Сергія Миколайовича(далі - відповідач 2), в якому просить:
- поновити акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" строк звернення до суду;
- визнати протиправним дії відповідача-2 щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про державну форму власності на об'єкт нерухомого майна "будівлі і споруди КПВВ "Каланчак";
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 18.03.2020 №51679583 про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- зобов'язати відповідача-1 внести зміни до запису про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 35463091 шляхом зміни інформації про державну форму власності об'єкта нерухомого майна "будівлі і споруди КПВВ "Каланчак" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2029682265232) на інформацію про приватну форму власності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що даний спір виник з приводу непогодження позивача з діями та рішенням відповідачів щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 35463091 про право власності на об'єкт нерухомого майна "будівлі і споруди КПВВ "Каланчак" "державна власність", у той час, як право на зазначений об'єкт належить АТ "Українська залізниця", тобто цей об'єкт є приватною власністю.
Таким чином, вирішуючи питання чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, слід врахувати таке.
Позивач в позовній заяві зазначив, що АТ "Українська залізниця" за власні кошти збудувало на адміністративній межі Херсонської області тимчасові контрольні пункти в'їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для автомобільного сполучення "Каланчак" і "Чонгар" та зони сервісного обслуговування перед ними (далі - будівлі і споруди КПВВ "Каланчак").
07.02.2020 позивач через відділ з питань надання адміністративних послуг Херсонської міської ради подав заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 38347224. У графі заяви "Форма власності" об'єкту нерухомого майна "будівлі і споруди КПВВ "Каланчак" позивач зазначив "приватна".
Натомість, 13.02.2020 відповідачем-1 прийняте рішення № 51109995 про державну реєстрацію прав, в якому внесена інформація про державну форму власності на даний об'єкт, яка на думку позивача, не відповідає інформації вказаній у заяві № 38347224 та фактичним обставинам.
Позивач стверджує, що інформація про державну форму власності щодо об'єкту нерухомості "КПВВ "Каланчак" у записі № 35463091 про право власності є недостовірною, а відповідні дії відповідача-1 по внесенню вказаної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, протиправними.
Таким чином, спірні правовідносини виникли з приводу законності рішення відповідача-1, яким, на думку позивача, порушено його право власності на нерухоме майно.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 7 КАС).
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених у ст. 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Зі змісту позовних вимог та обставин, якими Товариство їх обґрунтовує, вбачається, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом його прав у сфері саме публічно-правових відносин, адже подання цього позову полягає в поновленні порушених, на думку позивача, його речових прав на нерухоме майно.
Наведене свідчить про наявність спору про право цивільне, що, у свою чергу, унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Та обставина, що відповідачем у справі Товариство визначило державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень, не змінює правової природи спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Наведене відповідає неодноразово висловленим Великою Палатою Верховного Суду правовим висновкам щодо юрисдикції спорів за участю державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).
У справі, що розглядається, відповідачі - державні реєстратори, не є суб'єктом, законодавчо уповноваженим владно керувати поведінкою позивача.
Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією права власності суб'єктом господарської діяльності, регулюються, зокрема, Цивільним і Господарським кодексами України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права -право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.
Частиною 4 статті 147 Господарського кодексу України передбачено, що право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу, серед яких, зокрема:
-визнання наявності або відсутності прав;
-визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
-відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
-припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.
Оскільки спірні у цій справі правовідносини фактично виникли щодо речового права на об'єкт нерухомості, тобто мають приватноправовий характер, то даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 170 КАС).
За таких обставин у відкритті провадження належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 243, 248 КАС України, -
ухвалила:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Херсонської області Резніченко Тетяни Олександрівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Херсонської області Остапенко Сергія Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути Регіональній філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081200; 65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) судовий збір у сумі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп., сплачений за подання до адміністративного суду позовної заяви, відповідно до квитанції від 10.02.2021 № 3445707.
Роз'яснити позивачеві, що даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 114000000