16 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2605/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Кукульник Я.В., за участю представників позивача Ільницького М.М., Діяментовича Д.Г., представника відповідача Кальницької М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельне підприємство "Гарант" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2020-06-17-008354-с від 27.08.2020 року.
На обґрунтування позову зазначено, що за результатом моніторингу закупівель відділом контролю у сфері закупівель відповідачем опубліковано висновок, в якому зафіксовані виявлені порушення, а саме відповідно до умов пункту 5 розділу III Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та додатку № 3 тендерної документації для підтвердження відповідності кваліфікаційного критерію наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасник у складі своєї пропозиції надає довідку у формі таблиці 1.1. додатку 3 до тендерної документації, яка повинна містити інформацію про прізвище, ім'я, по-батькові працівника, посаду, розряд (за наявності), стаж роботи. Проте, ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 01.07.2020 № 010720/4 про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід в якій відсутня інформація про посади працівників, чим не дотримано вимоги пункту 5 розділу III тендерної документації. Однак, на порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» який не відповідав кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону, визначив його переможцем торгів та уклав з ним Договір». Відповідач, посилаючись на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів шляхом припинення зобов'язань по договору відповідно до законодавства, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач не погоджується з висновком відповідача, так як порушення зазначені у висновку жодним чином не вплинули на законність проведення процедури закупівлі. Здійснення закупівлі повністю відповідало принципам її проведення, які регламентовані діючим законодавством, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою від 29.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням учасників справи на 27.10.2020 року.
26.10.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував, посилаючись, що під час моніторингу закупівлі ID: UA 2020-06-17-008354-с, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922, так як тендерна пропозиція не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону № 922 в частині відсутності у наданій довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід інформації про посади працівників. Відповідно до умов пункту 5 розділу III Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та додатку № 3 тендерної документації для підтвердження відповідності кваліфікаційного критерію наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасник у складі своєї пропозиції надає довідку у формі таблиці 1.1. додатку 3 до тендерної документації, яка повинна містити інформацію про прізвище, ім'я, по-батькові працівника, посаду, розряд (за наявності), стаж роботи. Проте, ТОВ «Гарант» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 01.07.2020 року № 010720/4 про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід, в якій немає інформації про посади працівників, чим недотримано вимоги пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації. ТОВ «Гарант2 у складі тендерної пропозиції надав Довідку, але всупереч вимогам тендерної документації в колонці «посада, розряд (за наявності) вказано спеціальність працівників замість посади» . Відповідач виявлені порушення формальними не вважає та просить в задоволені позовних вимог відмовити.
Ухвалою від 27.10.2020 року відкладено розгляд справи до 26.11.2020 року.
02.11.2020 р. надійшла відповідь на відзив, в якій вказано на не обґрунтованість доводів відповідача.
26.11.2020 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді Василяки Д.К. на лікарняному.
Ухвалою від 04.12.2020 року судом вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
21.12.2020 року судове засідання на відбулось у зв'язку із перебуванням судді Василяки Д.К. на лікарняному.
Ухвалою від 19.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.01.2021 року.
25.01.2021 року судове засідання на відбулось у зв'язку із перебуванням судді Василяки Д.К. на лікарняному.
16.02.2021 року представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити позов з підстав зазначених у ньому та відповіді на відзив.
16.02.2021 року представник відповідача проти задоволення позовної заяви заперечувала посилаючись на підстави викладені у відзиві.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши вступне слово представників сторін, суд встановив Держаудитслужба на підставі наказу від 06.08.2020 № 222 здійснила моніторинг закупівлі «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 «Реконструкція приміщень відділення невідкладних станів КНП «Каховська центральна районна лікарня Каховської районної ради» за адресою м.Каховка, вул. Першотравнева, 34 (CPV за ДК 021:2015 - 45215000-7: Будівництво закладів охорони здоров'я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень)» (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером: UА-2020-06-17-008354-с від 27.08.2020 року).
За результатами моніторингу Держаудитслужба відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону № 922 склала, затвердила та оприлюднила висновок про результати моніторингу закупівлі від 27.08.2020 № 742, у якому містяться виявлені моніторингом процедури закупівлі порушення, а саме: відповідно до умов пункту 5 розділу III Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та додатку № 3 тендерної документації для підтвердження відповідності кваліфікаційного критерію наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасник у складі своєї пропозиції надає довідку у формі таблиці 1.1. додатку 3 до тендерної документації, яка повинна містити інформацію про прізвище, ім'я, по-батькові працівника, посаду, розряд (за наявності), стаж роботи. Проте, ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 01.07.2020 № 010720/4 про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід в якій відсутня інформація про посади працівників, чим не дотримано вимоги пункту 5 розділу III тендерної документації. Однак, на порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» який не відповідав кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону, визначив його переможцем торгів та уклав з ним Договір». За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону.
Не погоджуючись із даним висновком суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Так, вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, регламентуються Законом України Про публічні закупівлі (далі-Закон № 922-VIII).
Умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (ч. 2 ст.2 Закону № 922-VIII).
Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон №2939), головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Також відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2939, органу державного фінансового контролю надається право, серед іншого, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Відповідно до положень статті 7.1 Закону № 922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю;
дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.
Із процитованих норм видно, що моніторинг закупівель здійснюється аудиторською службою, за наслідком чого складається висновок, в якому фіксуються виявлені порушення.
В свою чергу, в розумінні пункту 29 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерною документацією вважається документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація повинна містити:
1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;
3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;
4) кількість товару та місце його поставки;
5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
7) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота);
9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);
10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій;
11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;
12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
16) прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Частинами першою, другою, третьою статті 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації чи учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.
Отже, як видно замовник має відхилити тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації чи учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.
Дослідивши порушення зазначені у висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2020-06-17-008354-с № 742 від 27.08.2020 року, суд зазначає, що посилання відповідача на порушення умов пункту 5 розділу III Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та додатку № 3 тендерної документації для підтвердження відповідності кваліфікаційного критерію наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасник у складі своєї пропозиції надає довідку у формі таблиці 1.1. додатку 3 до тендерної документації, яка повинна містити інформацію про прізвище, ім'я, по-батькові працівника, посаду, розряд (за наявності), стаж роботи, ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 01.07.2020 № 010720/4 про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід в якій відсутня інформація про посади працівників. Однак, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» який начебто не відповідав кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону, визначив його переможцем торгів та уклав з ним Договір», є безпідставним, так як тендерною документацією, яка затверджена рішенням тендерного комітетом від 17.06.2020 встановлено ряд формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками в тендерних пропозиціях не призведе до відхилення їх пропозицій. При цьому, ТОВ «Інвестиційно-будівельне підприємство «Гарант» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 01.07.2020 № 010720/4, яка за своїм складом містить інформацію про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід, але всупереч вимог тендерної документації в колонці «посада, розряд (за наявності)» вказано спеціальність працівників замість посади.
Суд зауважує, що така невідповідність не впливає на зміст тендерної пропозиції та є незначною. Крім того, тендерним комітетом визначено переможця з найменшою ціною.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано усіх вимог Закону № 922 та принципів здійснення публічних закупівель.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір є виключним заходом, обрання якого є можливим лише у разі, якщо виявленні порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Зазначені у висновку зауваження мають формальний характер, які не несуть негативного впливу, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими, а висновок Державної аудиторської служби України від 17.06.2020 року № 742 про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-06-17-008354-с протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілені відповідно до ст. 139 КАС України.
В судовому засіданні 16.02.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м.Херсон, пр. Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 33824934) до Державної аудиторської служби України (04070, м.Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856), третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельне підприємство "Гарант" (74900, м.Нова Каховка, вул. Героїв України, 18, оф. 103, код ЄДРПОУ 41485685) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 27.08.2020 року № 742 про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-06-17-008354-с.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 лютого 2021 р.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 108120000