22 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/91/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Войтовича І.І., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Паливоди Олександра Миколайовича, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з даним позовом, у якому просить:
- визнати дії та бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в херсонській області та начальника головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Паливоди Олександра Миколайовича щодо прострочення строків розгляду та фактичної відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,8468 га, кадастровий номер 6510100000:01:001:1334 протиправними;
- скасувати як незаконний наказ №10723-СГ від 25.11.2020 "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки";
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області та начальника головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ОСОБА_2 затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,8468 га, кадастровий номер 6510100000:01:001:1334;
- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Херсонській області вчиняти будь - які дії щодо передачі вказаної земельної ділянки до будь - яких новостворених об'єднань територіальних громад.
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області та начальника головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4000 000, 00 грн.
Ухвалою суду від 21.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.02.2021, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зобов'язання Херсонську міську раду Херсонської області (код 26347681) передати з комунальної власності до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області в державну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6510100000:01:001:1334 та заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Херсонській області вчиняти будь - які дії щодо передачі та розпорядження вказаною земельною ділянкою будь - яким іншим особам (фізичним, юридичним) до вирішення питання щодо затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,8468 га, кадастровий номер 6510100000:01:001:1334.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що з відзиву ГУ Держгеокадастру в Херсонській області позивачу стало відомо, що відповідно до наказу від 15.01.2021 за №21, відповідач здійснив передачу Херсонській міській раді Херсонського району Херсонської області у комунальну власність земельну ділянку площею 1,8468 га, кадастровий номер 6510100000:01:001:1334, що є предметом спору у даній справі. заявник зазначає, що однією з підстав у зазначеному наказі була постанова Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020, проте в даній постанові вказано, що така передача можлива у разі коли до 15.12.2020 не подано на затвердження до територіальних органів Держгеокадастру документацію із землеустрою. Позивач вважає, що ним було своєчасно та в строки подано до ГУ Держгеокадастру в Херсонській області визначені даною постановою документи на затвердження проекту землеустрою. Тому, таку перечу позивач вважає незаконною. Також, позивач посилається й на наказ Держгеокадастру № 485 від 17.11.2020 "Про деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності", відповідно до якого визначено повноваження та дії Держгеокадастру - передача земель можлива у разі коли до 15.12.2020 не подано на затвердження до територіальних органів Держгеокадастру документацію із землеустрою. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що на земельну ділянку, яка є предметом спору у даній справі, зареєстровано право власності за Херсонською міською радою. Таким чином, позивач вважає, що вчинені дії відповідачем з передачі земельних ділянок у власність Херсонської міської ради та вищезазначені рішення, протягом розгляду судом даної адміністративної справи можуть призвести до настання для позивача негативних наслідків та ускладнення відновлення порушених прав у разі задоволення позову, а саме ускладнять реалізацію його права на отримання даної земельної ділянки у власність.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та документи додані до них, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України визначений вичерпний перелік видів забезпечення позову, до якого відноситься: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом ч.1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна, зокрема, містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Наведені у ст.150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що не застосування заходів забезпечення позову створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, зокрема, ускладнення реалізації його права на отримання спірної земельної ділянки у власність. Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач не погоджується із рішенням відповідача та зазначає, що існує ймовірність втрати його права на оформлення земельної ділянки у власність.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оцінка на предмет законності якому буде дана судом за результатами розгляду справи по суті.
Отже, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником у її обґрунтування, суд приходить до висновку що заявником не наведено обставин, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того суд зазначає, що в разі вжиття обраних заявником заходів забезпечення позову судом фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, і забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Зазначені у заяві доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.
У зв'язку з вищевикладеним суд не знаходить підстав для висновку, що наразі існують обставини, які свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або істотно ускладнять чи унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Войтович І.І.