Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 лютого 2021 року № 520/9044/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про роз?яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Відділу з питань перерахунків пенсій №27 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.06.2020р. №2000-0332-8/30404 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 22.07.2011р. №2-а-18157/11. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 22.07.2011р. №2-а-18157/11, за весь період затримки виплати заборгованості. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
18.02.2021 до суду надійшла заява відповідача, в якій він просив роз'яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №520/9044/2020 в частині конкретизації суми з якої необхідно проводити нарахування компенсації втрати частини доходів та за який період треба проводити таке нарахування.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №520/9044/2020 зобов'язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за весь період затримки виплати заборгованості. Сума заборгованості, виплата якої була затримана (340308,09 грн.), разом із перерахованою сумою пенсії, також, складається із нарахованої компенсації втрати частини доходів згідно постанови Московського районного суду м.Харкова від 22.07.2011 по справі №2- а-18157/11 за періоди з 12.05.2005 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 30.09.2011 в загальному розмірі 58191,28 грн. (докази чого були надані у відзиві на позов по даній справі). Проте, як зазначає відповідач, ні в тексті вищезазначеного рішення, ні в його резолютивній частині не зазначено з якої саме суми необхідно обраховувати компенсацію втрати частини доходів та за який конкретно період.
Розглянувши заяву відповідача про роз'яснення судового рішення, дослідивши доводи заяви та надані докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст.254 КАС України).
Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Тобто, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Отже, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання або незрозумілою є саме резолютивна частина рішення суду.
Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і ухвалення додаткового рішення цим же судом.
Слід зазначити, що метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як способу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його прийнятті, а також покликання на положення закону, якими він керувався.
Цілком зрозумілою є й резолютивна частина даного рішення, в якій чітко зазначено дії, які відповідач зобов'язаний вчинити.
Натомість, обставини, якими відповідач обґрунтовує необхідність роз'яснення судового рішення, не дають підстав для висновку, що таке є незрозумілим для відповідача, а свідчать про неможливість його невиконання з підстав, які не були предметом судового розгляду.
Враховуючи приписи статті 254 КАС України, суд дійшов висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 є чітким і ясним, в тому числі його резолютивна частина не містить жодних суперечливих або невизначених положень, які були б незрозумілими та перешкоджали його виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 244, 246, 248, 254, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про роз'яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Єгупенко