22-а-1268/2007 Головуючий 1 інстанції - Ольшанченко В.І.
Категорія - про стягнення суми Доповідач - Сіренко О.І.
11 вересня 2007 року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Сіренко О.І.
Суддів Мельнікової Л.В.
Григорова А.М.
За участю секретаря Спесивцевої О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Харківської області від 06 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства „Комсомолець” про стягнення 15270, 32 грн., -
Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства „Комсомолець” про стягнення 15270, 32 грн. штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 р.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач зобов'язаний був створити у 2006р. 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів, а оскільки у відповідача у 2006 р. фактично працював 1 інвалід, відповідач не виконав встановлений чинним законодавством норматив і повинен сплатити позивачеві штрафні санкції за 2 незайнятих інвалідами робочих місця у розмірі середньої річної заробітної плати на його підприємстві.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в позові посилаючись на те, що у 2006 році підприємством виданий наказ про створення 5 додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до якого щомісяця до Близнюківського районного центру зайнятості направлялися звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів (форми № 3 -ПН). На підтвердження заперечень відповідачем подано наказ № 1 від 03.01.06р. про створення на підприємстві 5 додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів, копії звітів форми 3-ПН станом на 28.01.06р., 28.02.06р., 28.03.06р., 28.04.06р., 28.05.06р., 28.06.06р., 28.07.06р., 28.08.06р., 28.09.06р., 28.10.06р., 28.11.06р., 28.12.06р., довідку Близнюківського РЦЗ № 574 від 24.05.07р.
06 червня 2007 року постановою господарського суду Харківської області у задоволенні позовних вимог Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
В апеляційній скарзі відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема: відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. ( в редакції на 23.02.06р.) для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % від середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.
Відповідач згідно поданої державної звітності «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2006р., повинен був працевлаштувати у 2006р. 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів (відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 84 осіб). Фактично, на підприємстві, згідно поданого звіту по формі № 10-ПІ, середньооблікова чисельність інвалідів у 2006 р. складала 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів. Відповідно до ст. 20 вказаного Закону відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції, які визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на цьому підприємстві (складала у 2006р. 7573, 81 грн.) за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, у сумі 15147 грн. 62 коп. Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій - 122,7 70 грн. Загальна сума заборгованості складає 15270 грн. 32. коп.
Посилання суду на той факт, що відповідач виконав норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, оскільки ним було зроблено все від нього залежне для працевлаштування інвалідів, скаржник вважає безпідставними і просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції встановлено, що згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2006 рік, що був наданий ПСП «Комсомолець» Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньорічна заробітна плата на його підприємстві у 2006 році становила 7574, 00 грн.
Відповідно звіту про фінансові результати за 2006 рік відповідач мав прибуток, який становить 1314. 8 тис. грн.
Згідно списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2006 році (розділ ІІ) звіту форми № 10-ПІ середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача в 2006 році, становить 1 особа.
Відповідач подавав у 2006р. статистичну звітність по формі № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках» до Близнюківського районного центру зайнятості Харківської області, в якій вказував про наявність вакансій на підприємстві для працевлаштування інвалідів.
Близнюківський районний центр зайнятості Харківської області в листі № 514 від 07.05.07р. повідомив позивача, що у 2006 році відповідачем подавалася інформація та звіти форми № 3-ПН про наявність вільних робочих місць та вакантних посад для інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі за текстом - Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно ч. 2 ст. 19 Закону норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, які відрізняються від зазначених у цій статті, застосовуються положення цього закону.
Ст. 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір і місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньорічної плати на відповідному підприємстві, у відповідній установі, організації.
П.4 порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, передбачено, що суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід Державного бюджету. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України. Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.
Ст. 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбаченні чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно положення, державна служба зайнятості повинна вести облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; сприяти працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК та щоквартально подавати місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Згідно п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за № 314 підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів. включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, прямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач виконав всі необхідні (обов'язкові) дії для працевлаштування інвалідів.
Крім того, позивачем не надано суду доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів збоку відповідача, а також, не надано доказів, що органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів направляли інвалідів для працевлаштування відповідачу. Не надано доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштування, і відмови в такому працевлаштуванні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем були вжиті всі заходи, передбачені чинним законодавством для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві, тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 06 червня2007 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня проголошення ухвали в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24 вересня 2007 року.
Головуючий - Сіренко О.І.
Судді - Мельнікова Л.В.
Григоров А.М.