61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
Справа №22-а- 1415\07 Головуючий 1 інстанції: Шарко Л.В.
Категорія : стягнення суми Доповідач: Подобайло З.Г.
Ухвала
Іменем України
06 вересня 2007 року м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Подобайло З.Г.
Суддів - Сіренко О.І., Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Спесивцевої О.В.
та осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача - не явився
представник відповідача - Погорєлов В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 18 червня 2007 року по справі № АС-51/250-07
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харкова
до ПОСП «Агросвіт»
про стягнення 13467,20 грн.
встановила :
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Харків, звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача, ПОСП "Агросвіт", 13467,20грн. штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2006р.
Постановою господарського суду Харківської області від 18 червня 2007 року по справі № АС-51/250-07 за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харкова до ПОСП «Агросвіт» про стягнення 13467,20 грн. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харкова не погодившись з постановою господарського суду Харківської області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 18 червня 2007 року по справі № АС-51/250-07 та прийняти нову, якою позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечує проти доводів апеляційної скарги, надаючи усні пояснення та посилаючись на заперечення, які надані до суду.
Позивач про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений , але представник в судове засідання не з'явився. Поважні причини неявки не встановлені, ухвалою та повістками про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся за адресою вказаною в апеляційній скарзі. Поштові повідомлення свідчать про отримання вищевказаних документів та повістки про виклик в судове засідання, що свідчить про належне повідомлення судом про дату та час слухання справи. Позивачем до суду надано клопотання в якому він просить суд розглядати та вирішити справу без участі представника відділення.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги , судова колегія вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно звіту ПОСП "Агросвіт" середньооблікова чисельність штатних працівників в 2006 році на підприємстві становить 159 осіб.
Відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємство відповідача у 2006 році повинно було створити чотири робочих місця для працевлаштування інваліда. Фактично, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2006 році, на підприємстві відповідача склала 4 чоловіка.
Згідно копій "Звітів про наявність вакансій" (форма 3-ПН) за 2006 рік вбачається, що відповідач в графі № 15 вказував про потребу в працівниках-інвалідах, що свідчить про належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до листа Лозівського міського районного центру зайнятості №1140 від 20.05.2007р. підприємство відповідача інформувало про наявність вільних робочих місць для інвалідів на підприємстві.
Матеріалами справи підтверджено, що центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування.
Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 .цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України
З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності і інвалідів в Україні" витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону, при цьому ст.18 Закону встановлено, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.
Колегія суддів зазначає, що згідно відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Однак відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до підприємства відповідача або які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і у справі відсутні.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що немає підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2006р.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 18 червня 2007 року по справі № АС-51/250-07 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 18 червня 2007 року по справі № АС-51/250-07 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Подобайло З.Г.
Судді Сіренко О.І.
Мельнікова Л.В.
Повний текст виготовлений та підписаний 11 вересня 2007р.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Подобайло З.Г.