Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23 лютого 2021 року м. ХарківСправа № 922/586/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 586/21 від 22 лютого 2021 року) у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 , місто Харків,
до відповідачів:
першого відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, місто Харків,
другого відповідача - ОСОБА_2 , місто Харків,
третього відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", місто Харків,
четвертого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат", село Мартове,
про визнання права власності на корпоративні права та зняття арешту,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат", про визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" у розмірі 5 605 грн., що складає 47,5% статутного капіталу товариства, зняття арешту, накладеного постановою Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 24 листопада 2020 року на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" у розмірі 5 605 грн., що складає 47,58% відсотка статного капіталу товариства, визнання право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" у розмірі 3 468,75 грн., що складає 18,75% статутного капіталу товариства, а також зняття арешт, накладений постановою Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 24 листопада 2020 року на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" у розмірі 3 468,75 грн., що складає 18,75 % відсотка статного капіталу товариства.
Одночасно, з поданням позовної заяви, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх. № 586/21 від 22 лютого 2021 року), в якій просить зупинити продаж частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" у розмірі 3 468,75 грн., що складає 18,75% статутного капіталу у рамках виконавчого провадження № 63628701 та зупинити продаж частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" у розмірі 5 605 грн., що складає 47,5% статутного капіталу у рамках виконавчого провадження № 63628701.
Пунктом 2 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову до суду, до якого подається позовна заява. Відповідно до частини 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Суд, ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та позовної заяви, не вбачає необхідності у наданні додаткових доказів та пояснень, а, відтак, і існування виняткового випадку для призначення заяви до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, статтею 139 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, згідно з частиною 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви подаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1 135,00 грн. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). На противагу зазначеному, позивачем не надано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі.
Як-то визначено частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що позивачем у заяві про забезпечення позову не дотримано вимоги частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, суд вбачає наявними підстави для повернення вказаної заяви позивачу на підставі п. 7 ст. 140 ГПК України.
Керуючись статтями 139, 140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову (вх. № 586/21 від 22 лютого 2021 року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвалу підписано 23 лютого 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко