Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"23" лютого 2021 р. м ХарківСправа № 922/586/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 , місто Харків,
до відповідачів:
першого відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, місто Харків,
другого відповідача - ОСОБА_2 , місто Харків,
третього відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", місто Харків,
четвертого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат", село Мартове,
про визнання права власності на корпоративні права та зняття арешту,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат", про визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" у розмірі 5 605 грн., що складає 47,5% статутного капіталу товариства, зняття арешту, накладеного постановою Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 24 листопада 2020 року на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" у розмірі 5 605 грн., що складає 47,58% відсотка статного капіталу товариства, визнання право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" у розмірі 3 468,75 грн., що складає 18,75% статутного капіталу товариства, а також зняття арешт, накладений постановою Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 24 листопада 2020 року на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" у розмірі 3 468,75 грн., що складає 18,75 % відсотка статного капіталу товариства.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу позивача на те, що стаття 91 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, зокрема, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01 вересня 2003 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
При огляді додатків до позовної заяви, судом встановлено, що копії наданих до неї документів не відповідають вище викладеним вимогам, оскільки не містять назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
За висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.
Таким чином, додані до матеріалів заяви у якості доказів в обґрунтування своєї правової позиції документи не можуть вважатися судом належними доказами.
В порушення вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, подана позивачем позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Зазначення про те, що оригінали постанови Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 24 листопада 2020 року відсутні у позивача, не є виконанням обумовлених вище вимог процесуального закону, оскільки додатки позовної заяви містять також інші документи з приводу яких останній не зазначив жодних відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Також, позивач не додержався однією з обов'язкових вимог, які висуваються при оформленні позовної заяви, а саме не зазначив у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та всіма додатками, яка додані позивачем до даної заяви по суті справи.
І саме вимоги процесуального законодавства зобов'язують суд, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, з'ясувати питання обізнаності відповідача із відповідним позовом через встановлення наявності в матеріалах позовної заяви документів, які підтверджують відправлення позивачем копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з пунктом 61 Правил поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Отже, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії позовної заяви з доданими до неї документами може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення.
Позивачем, в порушення вище вказаних норм процесуального законодавства, не скеровано до матеріалів позовної заяви доказів надсилання відповідачам її копії разом із копіями доданих до неї документів, що є грубим порушенням частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, яка не містить жодних виключень із загального правила.
Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір"). Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності на частку у статутному капіталі у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, оскільки пов'язана з підтвердженням прав на майно, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
В даному випадку, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру та дві вимоги немайнового немайнову характеру, що зобов'язує останнього, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позовну заява подана до суду (2021 рік), встановленого проценту для позовних заяв майнового характеру, враховуючи мінімальну ставку судового збору (2 270,00 грн.), представити до позовної зави документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 9 080,00 грн.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (окрім постанови Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 24 листопада 2020 року), надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, документ, який підтверджує відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також належним чином здійснити оформлення додатків до заяви, шляхом зазначення на копіях письмових документів необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Дані вимоги встановлені, як зазначено вище, у статі 91 Господарського процесуального кодексу України та Вимозі до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01 вересня 2003 року.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви;
відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (окрім постанови Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 24 листопада 2020 року);
документу на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі;
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
документу, який підтверджує відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів;
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 23 лютого 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко
№ 922/586/21