Справа № 183/960/21
№ 2-з/183/21/21
23 лютого 2021 року Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
19 лютого 2021 року представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд зупинити стягнення на доходи ОСОБА_1 за виконавчим написом № 63557 від 05.10.2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича та заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва, Малковій Марії Вікторівні вчиняти будь-які виконавчі дії щодо примусового стягнення за виконавчим написом № 63557 виданого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, у виконавчому провадженні ВП № 64423712.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2021 року, заяву передано на розгляд судді Сорокі О.В.
Свою заяву представник заявника обґрунтовує тим, що заявник намір у порядку та строки, передбачені ч. 4 ст. 152 та ст.. 175 ЦПК України звернутися з позовною заявою до ТзОВ «ФК «АЛАНД», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
14 лютого 2021 року заявник отримала постанову від 09.02.2021 року про відкриття виконавчого провадження, з якої вона дізналась, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, Малкової Марії Вікторівни знаходиться виконавче провадження ВП № 64423712 з примусового виконання виконавчого напису № 63557 виданого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «АЛАНД», заборгованості в сумі 38 199, 27 грн.
Представник заявника зазначає, що заявник не є боржником ТзОВ «ФК «АЛАНД», будь-яких письмових вимог кредитора про порушення грошового зобов'язання вона не отримувала. В постанові приватного виконавця від 09.02.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 64423712, а також інформації про виконавче провадження зазначена адреса боржника: АДРЕСА_1 , однак заявник за такою адресою ніколи не проживала та з 16.12.2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, вивчивши додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Частинами 1,2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів представника заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 року по справі №320/3560/18.
З заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви не вбачається, з якими конкретно вимогами вона має намір звернутися в подальшому до суду, тобто представником заявника не визначено конкретний предмет позову, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який позивач буде просити суд визначити у рішенні. Не зазначення в заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви обсягу позовних вимог з якими заявник має намір звернутися до суду унеможливлює встановлення зв'язку між заходом забезпечення позову (який просить застосувати заявник) і предметом позову, щодо відповідності та співмірності заходу забезпечення позову предмету позову.
Враховуючи викладене, те, що представником заявника не наведено обставин та мотивів, яким чином невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Так, представником заявника було направлено дану заяву в електронному вигляді, однак заява не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до зазначених норм ЦПК України та ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2ст. 6 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до п. 15 ч. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до пп.15.15 п.15 ч.1 розділу Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на сьогодні Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", що передбачено ч.8 ст.14 ЦПК України.
Таким чином, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.
Керуючись ст.ст.150,153,259-261 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 15 днів з моменту її оголошення.
Суддя Сорока О.В.