Справа № 181/88/21
Провадження № 2/181/60/21
про залишення позовної заяви без руху
"23" лютого 2021 р. смт Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр'єв О.Ю., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми збитків завданої неправомірними діями,-
02 лютого 2021 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми збитків завданої неправомірними діями.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом було направлено запит до органу реєстрації Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області стосовно реєстрації місця проживання та інших персональних даних відповідача. 22 лютого 2021 року до суду надійшли відомості стосовно реєстрації місця проживання та інших персональних даних відповідача з яких вбачається, що справа підсудна Межівському районному суду Дніпропетровської області.
Разом з тим при досліджені позовної заяви було встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою становить один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.
Однак, при подачі позовної заяви до суду судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про звільнення від сплати судового збору та у обґрунтування заяви позивач посилається на те, що її майновий стан не дозволяє їй сплатити судові витрати, внаслідок того, що вона отримує невеликі доходи та на її утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей та вона є одинокою матір'ю.
Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до положень ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.
За приписами ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, враховуючи вищезазначене, єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов'язком суду.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Суд наголошує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей звільнення сторони від сплати судового збору покладається саме на заявника.
Долучені до матеріалів позовної заяви довідка про склад сім'ї та довідка про отримання допомоги при народженні дитини, не можуть бути належними та допустимими доказами підтвердження скрутного майнового стану позивача, який би давав підстави для звільнення від сплати судового збору, оскільки зазначені довідки не містять будь-яких відомостей про доходи позивача, що у свою чергу позбавляє суд оцінити майновий стан позивача.
У зв'язку з тим, що позивач не надав належних та достатніх доказів про суми свого доходу, суддя позбавлений можливості вирішити питання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, а тому у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору при зверненні ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми збитків завданої неправомірними діями слід відмовити.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Виходячи з цього, ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно дост.185 ч.1, ч.2 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 136, 175 - 177, 185 260 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати суми судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми збитків завданої неправомірними діями - залишити без руху.
Копію ухвали направити позивачу для відома та надати йому строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:О. Ю. Юр'єв