31 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Барсукової В.М., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_2на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2007 року,
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором позики.
Зазначав, що 15 квітня 2003 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого він позичив ОСОБА_2. грошові кошти у розмірі 32 004 грн. еквівалент суми 6 000 дол. США.
Відповідач зобов'язався повернути вказану суму у строк до 15 листопада 2003 року.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2. зазначену суму боргу у визначений договором строк не повернув, просив стягнути з останнього на його користь заборгованість за договором з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 41 699 грн. 26 коп., 2 651 грн. 25 коп. - три проценти річних , 473 грн. судових витрат.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2007 року рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 11 399 грн. 29 коп. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Л.І. Охрімчук
В.М. Барсукова Ю.Л. Сенін