Cправа № 127/22264/20
Провадження № 1-кс/127/10614/20
Іменем України
17 лютого 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника: ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.09.2020 про відмову в задоволенні клопотання про перекваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017020010004246 від 05.09.2017 та зобов'язання слідчого здійснити перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання, щодо перекваліфікації скоєного кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017020010004246 та зобов'язати уповноважену особу в рамках кримінального провадження №12017020010004246 перекваліфікувати кримінальне провадження з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України.
Скарга мотивована тим, що на досудовому розслідуванні СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12017020010004246 від 05.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.
23.09.2020 ОСОБА_3 , який є потерпілим у даному кримінальному проваджені, звернувся до СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області із клопотанням в якому просив перекваліфікувати кримінальне провадження №12017020010004246 з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України, тобто на грабіж вчинений у великих розмірах.
Однак, 24.09.2020 слідчим СВ Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову у задоволенні вище зазначеного клопотання, з якою заявник не погоджується.
З огляду на зазначене ОСОБА_3 звернувся до суду із даною скаргою.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заявлені в скарзі вимоги, просив задовольнити скаргу з наведених у ній підстав та додатково пояснив, що в даному випадку шахрайських дій відносно нього ніхто не вчиняв, натомість у 2004 році до квартири АДРЕСА_1 увірвалися невідомі особи, які заволоділи майном, яке перебувало у квартирі та заволоділи самою квартирою.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, просила в її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що жодних підстав для кваліфікації правопорушення за статтею 186 КК України з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, заявою від 17.02.2021 просив відкласти розгляд скарги.
У задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги судом відмовлено, оскільки в судовому засіданні наявні як заявник скарги, так і прокурор, а також надані суду матеріали кримінального провадження, тоді як участь слідчого при розгляді скарги не є обов'язковою.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, заслухавши думку ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, матеріли кримінального провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України, зокрема, у відповідності до пункту першого частини першої наведеної норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12017020010004246, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1, 2 ст. 366 КК України.
23.09.2020 ОСОБА_3 звернувся до СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУПН у Вінницькій області з клопотанням, в якому просив слідчого перекваліфікувати кримінальне провадження №12017020010004246 з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України.
Вказане клопотання обгрунтовано тим, що ні заявник, ні його брат не укладали ніяких договорів про відчуження спадкового майна, ні з ким не домовлялися про надання послуг з цього приводу, а також мирно володіли, проживали у спадковій квартирі АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх бабусі ОСОБА_6 до 27.05.2004. 05.08.2004 громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 достеменно знаючи, що в квартирі АДРЕСА_2 проживає сім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , шляхом укладення фіктивних договорів купівлі-продажу даної квартири, маючи на меті заволодіти даною квартирою та майном, яке там знаходилося, шляхом вільного доступу та погроз ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , заволоділи квартирою АДРЕСА_2 .
Постановою слідчого СВ Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.09.2020 у задоволенні вище зазначеного клопотання було відмовлено.
Підставою для відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 стало те, що під час проведення досудового розслідування, слідчим не було встановлено обставин та зібрано доказів, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Суд, погоджується з позицією слідчого, щодо відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 стосовно перекваліфікації кримінального провадження №12017020010004246 з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що правова кваліфікація кримінального провадження №12017020010004246 визначена за ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1, 2 ст. 366 КК України.
На думку ОСОБА_3 дана правова кваліфікація визначена не вірно та підлягає зміні, а саме з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України.
Так, частини друга статті 190 КК України передбачає відповідальність за вчинення шахрайства, яке вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Частини четверта статті 190 КК України передбачає відповідальність за вчинення шахрайства, яке вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
В той же час, частини четверта статті 186 КК України передбачає відповідальність за вчинення грабіжа, який вчинено у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
З об'єктивної сторони грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна. Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину. Такими особами можуть бути особи, у власності, володінні чи під охороною яких знаходиться майно, на яке здійснюється посягання, очевидці.
Підвищена суспільна небезпека грабежу порівняно з крадіжкою обумовлюється тим, що грабіжник на відміну від злодія не приховує свого наміру протиправно заволодіти майном, діє відкрито для сторонніх осіб, ігноруючи волю потерпілого чи осіб, у володінні чи під охороною яких перебуває майно, і нехтуючи думкою очевидців.
В скарзі та в клопотанні про перекваліфікацію кримінального провадження ОСОБА_3 зазначає про обставини вчинення вказаного злочину, а саме про те, що 05.08.2004 громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 знаючи, що в квартирі проживають сім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_3 шляхом укладення фіктивних договорів купівлі-продажу даної квартири маючи на меті заволодіти вказаною квартирою шляхом вільного доступу та погроз ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заволоділи квартирою АДРЕСА_2 .
На думку ОСОБА_3 в діях вказаних осіб вбачається ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто грабіж.
Однак, аналізуючи викладені обставини, вбачається, що заволодіння вказаною квартирою відбулось шляхом укладення договорів купівлі-продажу даної квартири, які на думку ОСОБА_3 є фіктивними, тобто ОСОБА_3 на момент укладення вищевказаних договорів не знав про їх наявність, останній не був присутній під час вчинення вказаних дій та у свою чергу не розумів протиправний характер дій винного, а тому відсутні підстави для зміни кваліфікації даного кримінального провадження.
Крім того, з витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань №120170200110004246 вбачається, що відомості до ЄРДР були внесенні з приводу того, що 04.09.2017 до Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області звернувся громадянин ОСОБА_3 про те, що під час ознайомлення зі спадковою справою своєї бабусі ОСОБА_6 в приміщенні Державного нотаріального архіву Вінницької області ним було виявлено підроблену заяву про успадкування спадщини від його імені на праві довіреності, яка була написана його братом ОСОБА_3 .
З наведено вбачається, що ОСОБА_3 дізнався про факт вчинення неправомірних дій лише під час ознайомлення зі спадковою справою своєї бабусі ОСОБА_6 в приміщенні Державного нотаріального архіву Вінницької області, тобто ОСОБА_3 не був присутній під час вчинення вказаного кримінального правопорушення та у свою чергу не розумів протиправний характер дій винного в момент його вчинення.
Отже, відомостей, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна) під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні №120170200110004246, органами досудового розслідування та судом під час розгляду скарги, встановлено та виявлене не було.
Наведене свідчить про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Аналізуючи зміст оскарженої постанови, суд дійшов до висновку, що дана постанова слідчого СВ Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.09.2020 є обґрунтованою та вмотивована, а тому скасуванню не підлягає.
Вимоги ж ОСОБА_3 про зобов'язання уповноваженої особи в рамках кримінального провадження №12017020010004246 перекваліфікувати кримінальне провадження з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України, задоволенню також не підлягають, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про скасування постанови.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.09.2020 про відмову в задоволенні клопотання про перекваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017020010004246 від 05.09.2017 та зобов'язання слідчого здійснити перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України, слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 9, 214, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 24.09.2020 про відмову в задоволенні клопотання про перекваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017020010004246 від 05.09.2017 та зобов'язання слідчого здійснити перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 186 КК України, відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя