"22" лютого 2021 р. Справа153/1830/20
Провадження2/153/410/20-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.
секретар судового засідання Сарафімовська Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ямпільська міська рада Вінницької області про визнання особи, такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ямпільська міська рада Вінницької області про визнання особи, такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Вказала, що вона є власником будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2016. 10.09.2020 рішенням Ямпільського районного суду шлюб між нею та відповідачем по справі був розірваний. Зазначила, що в період перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей, які на даний час є повнолітніми. Вказала, що відповідач з серпня 2019 року залишив своє місце проживання (своєї реєстрації) по АДРЕСА_1 і зник у невідомому напрямку. Від жителів села їй стало відомо, що відповідач постійно проживав в м. Ямпіль Вінницької області з іншою жінкою. Також зазначила, що вона особисто бачила відповідача з не відомою жінкою в м. Ямпіль Вінницької області. В телефонній розмові відповідач пояснив, що він залишив її і пішов жити до іншої жінки та подав позовну заяву про розірвання шлюбу. Зазначила, що починаючи з серпня 2019 року вони спільно не проживають, речі відповідача відсутні. Відповідач не приймає участь у проведенні капітальних та поточних ремонтів та в оплаті комунальних витрат на житло. В добровільному порядку відповідач відмовляється знятись з реєстрації місця проживання, що в свою чергу позбавляє її отримувати відповідно до чинного законодавства пільги та субсидію. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй на праві власності житловим будинком із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втрати право користування житловим будинком.
Позивач ОСОБА_1 надала суду письмову заяву вх.№1121 від 22.02.2021, в якій просила справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити. Просила не допитувати свідків по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений у порядку, встановленому ст.ст.128, 130 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-сайті Ямпільського районного суду Вінницької області. Про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ямпільської міської ради Вінницької області 19.02.2021 за вх.№1091 подав заяву про розгляд справи без їхнього представника, проти позовної заяви не заперечують.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
Заяви, клопотання: клопотання позивача про виклик свідків; заява позивача про розгляд справи без її участі, заява представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про розгляд справи без участі їхнього представника.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі, закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду, виклик свідків, про що постановлено ухвали окремими документами.
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Із копії паспорта громадянина України, виданого 25.06.2010 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована в с. Довжок Ямпільського району Вінницької області.
Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2016, встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_1 .
Із копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.07.2016 встановлено, що право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 .
Із копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний будинок) по АДРЕСА_1 встановлено, що замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 . Також встановлено, що до складу будівель і споруд входять: житловий будинок (А), площею 59.5 м.кв.; веранда (а), площею 25.9 м.кв.; прибудова (А 1), площею 29.3 м.кв.; сарай (В), площею 24.0 м.кв.; сарай (Г), площею 18.7 м.кв.; вимощення (І), площею 4.4 м.кв.; огорожа (1), площею 17.0 м.кв.; огорожа штахети (2), площею 12.7 м.кв.; огорожа ворота (3), площею 3.6 м.кв.; огорожа хвіртка (4) 1 шт.
Із копії позовної заяви встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.09.2020 встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Прізвище ОСОБА_1 залишено « ОСОБА_3 ».
Із акту обстеження від 12.10.2020 встановлено, що зі слів сусідів ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 її співмешканець ОСОБА_2 з ОСОБА_1 не проживає в її домоволодінні по АДРЕСА_1 з серпня 2019 року.
Дослідивши усі письмові докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу володіння, користування та розпорядження житловим будинком, яка належить позивачу на праві власності.
Судом встановлено, що позивач на законних підставах, а саме на праві власності володіє житловим будинком з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 ч. 4 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.16 ч.2 п.4 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно зі ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приписами статті 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.
Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).
Пункт 2 ст. 8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в п. 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Тобто, за вказаних обставин має місце застосування припинення сервітут, оскільки припинились обставини, які були підставою для його встановлення, а саме відповідач не є членом моєї сім'ї позивача з серпня 2019, оскільки відповідач не проживає в будинку по АДРЕСА_1 .
Вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та оцінюючи усі докази у їх сукупності, беручи до уваги доводи позивача щодо способу відновлення її прав на житлове приміщення, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Суд вважає вказаний спосіб захисту прав позивача обґрунтованим у цьому спорі, оскільки відповідач ОСОБА_2 з серпня 2019 року не проживає по АДРЕСА_1 .
Оскільки право позивача на належне їй житло порушене, відновлення цього права можливе шляхом усунення перешкод у користуванні позивачем житловим будинком з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житловим будинком.
З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 і має підстави для їх задоволення.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ч.1 ЦПК України покладаються на відповідача у розмірі, встановленому п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», у сумі 840 гривень 80 копійок, на момент подання позову.
З урахуванням наведених мотивів суд при вирішенні цього спору застосував такі норми права: ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.41 ч.4 Конституції України, ст. ст. 383, 386, 391 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 263, 264, 265, 279 ЦПК України і на підставі ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.41 ч.4 Конституції України, ст.ст. 383, 386, 391 ЦК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 житловим будинком з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , належного їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2016, а саме: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Головуючий А.Г. Любинецька-Онілова