Справа № 151/536/20
Провадження №2/151/31/21
19 лютого 2021 року смт. Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Токарчук Л.Г.
за участі:
секретаря судових засідань Бондаренко В.П.
представника позивача Чечельницької
РДА Вінницької області Стрельчук Л.П.
відповідачки ОСОБА_1
третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог
на стороні позивача ОСОБА_2
представник третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на стороні позивача
Чечельницької селищної ради Яговкіна С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чечельник, Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №151/536/20, провадження №2/151/31/21 за позовною заявою Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Чечельницька селищна рада Чечельницького району Вінницької області та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
29.10.2020 року Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області в особі голови райдержадміністрації Храновського О.А., що діє на підставі Регламенту адміністрації звернулась з позовом в суд в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, позовні вимоги мотивує тим, що відповідачка по справі ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої ОСОБА_3 , яка на даний час проживає разом із своїм батьком ОСОБА_4 в с.Жабокричка. Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, ніякої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, не спілкується з дитиною, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Крім того, відповідно до заяви завіреної нотаріально ОСОБА_1 відмовилася від утримання та виховання своєї доньки. Зазначені фактори можна розцінювати як ухилення матері від виконання своїх батьківських обов'язків.
За вказаних обставин позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить винести рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_3 та стягення аліментів на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 930 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.
Представник позивача Стрельчук Л.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 зі своїм співмешканцем. Дочкою ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_2 разом із батьком ОСОБА_2 та його теперішньою дружиною ОСОБА_7 , не займається, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не дбає про дочку та взагалі відмовляється від її утримання та виховання. Відповідачка має ще двох дітей малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які з нею також не проживають, а влаштовані на цілодобове перебування до спеціальної школи-інтернату. Враховуючи викладене орган опіки і піклування Чечельницької РДА, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 та стягнути аліменти на її утримання .
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Чечельницької селищної ради Вінницької області Яговкін С.Ю. не заперечує проти задоволення позову та пояснив, що дійсно ОСОБА_1 не займається вихованням дочки ОСОБА_3 та вважає за необхідне позбавити її батьківських прав відносно ОСОБА_3 та стягнути аліменти на її утримання.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 пояснив, що він є батьком ОСОБА_3 , яка проживає з ним та його теперішньою дружиною ОСОБА_7 . ОСОБА_1 ще від народження дочки зловживала спиртними напоями, часто покидала його з маленькою дочкою самого, а після того як покинула їх у 2018 році, взагалі не займається дочкою, не цікавиться її фізичним та моральним станом та зовсім не бере участі у її вихованні та утриманні. Відколи ОСОБА_1 покинула його з дитиною, він сам піклувався про дочку, а після одруження з ОСОБА_7 вихованням дочки займаються разом з дружиною. Просить позов задовольнити та позбавити ОСОБА_1 батьківських прав .
Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала, не заперечує проти задоволення позову.
Свідок ОСОБА_11 , пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 та бабусею малолітньої ОСОБА_3 . ОСОБА_1 ще від народження ОСОБА_3 не піклувалась, як належне, про дочку, частенько зловживала спиртними напоями. через що вона мусила забирати онучку до себе. ОСОБА_1 неодноразово пропадала на 1,5 чи два тижні і навіть не хвилювалась, що дочка залишається з батьком. Коли ОСОБА_1 у 2018 році взагалі покинула сина з онучкою самих та пішла жити до іншого, вона мусила забрати її на деякий час до себе, так як син працював і не міг сам доглядати дочку. На даний час ОСОБА_3 проживає з батьком та його теперішньою дружиною ОСОБА_7 , а ОСОБА_1 не цікавиться її життям, вихованням та утриманням.
Суд, вислухавши учасників справи, свідка, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07 серпня 2018 року Немирівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного Територіального управління юстиції у Вінницькій області, відповідно до якого батьками ОСОБА_3 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що 04 січня 2017 року складено відповідний актовий запис №2.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 12 травня 2020 року виконавчим комітетом Каташинської сільської ради Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , про що 12 травня 2020 року складено відповідний актовий запис за №2 .
Відповідно до акту обстеження від 22.10.2020 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає в АДРЕСА_2 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_7 , яку називає мамою. За цією адресою також проживають діти ОСОБА_10 , а саме ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . В будинку чисто, затишно, родина проживає дотримуючись гігієнічних норм, наявні необхідні меблі, речі щоденного вжитку, окремі ліжка. Територія навколо будинку прибрана, присадибна ділянка обробляється. Для виховання та розвитку ОСОБА_3 створені усі необхідні умови : дитина забезпечена окремим ліжком, є чиста постільна білизна, облаштоване місце для відпочинку та занять, наявні дитячі іграшки, розвиваючі книжки, є засоби гігієни, набір необхідних ліків. Наявний запас продуктів харчування.
Відповідно до виробничої характеристики, виданої дирекцією ТОВ "Агрофірма "Україна-О" с.Каташин Чечельницького району Вінницької області від 31.08.2020 року за №170 та довідки від 18.08.2020 року №166, ОСОБА_2 працює в ТОВ "Агрофірма "Україна-О" з 26 травня 2020 року трактористом, за час роботи проявив себе з позитивної сторони, до роботи відноситься добросовісно, всі наряди виконує своєчасно. В колективі поважає керівників і оточуючих товаришів, дохід за період з 01.02.2020 по 31.07.2020 склав 61 604,91 грн.
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої Каташинською сільською радою Чечельницького району Вінницької області 19.08.2020 року за №898, ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 , до складу сім'ї входять: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - чоловік; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - дочка; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - син; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дочка.
Відповідно до висновку Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області від 27.10.2020 року №466/05-55 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , 1987 року народження відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки ОСОБА_1 не бажає виховувати свою доньку, не бажає допомагати їй ні матеріально, ні морально.
Як вбачається із довідки про реєстрацію місця проживання особи від 28.02.2019 року ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідки, виданої Чечельницькою селищною радою Вінницької області 04.09.2020 року за №02.21/716 гр. ОСОБА_1 , 1987 року народження, проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається із довідки виданої КНП "Чечельницька центральна районна лікарня" 03.12.2020 року за №3 гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходиться на обліку з діагнозом косоокість збіжна зліва, МСА аномальна хорда. Помірна затримка мовного розвитку. Мама ОСОБА_1 за медичною допомогою та на обстеження з дитиною не з'являється взагалі з травня 2019 року. Дитина завжди в супроводі ОСОБА_10 .
Відповідно до довідки виданої відділом освіти Чечельницької районної державної адміністрації КЗ "Жабокрицький НВК" 07.12.2020 року ОСОБА_3 постійно відвідує дитячу дошкільну установу. Вихованням дитини займаються ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ОСОБА_1 у навчальному закладі не з'являлася, дитиною не цікавиться.
Я вбачається із довідки виданої виконкомом Мельниківської сільської ради 17.11.2020 року за №691 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 про те, що дійсно його донька ОСОБА_3 від народження проживала з батьком і перебувала на його утриманні, а мати ОСОБА_1 не займалася вихованням доньки з її народження.
Відповідно до розпорядження виданого Чечельницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 01.12.2020 року за № 197 "Про доцільність і строки влаштування дітей, на цілодобове перебування до закладу інтитуційного догляду та виховання дітей" погоджено влаштування дітей ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 на цілодобове перебування до Ободівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Тростянецького району Вінницької обласної Ради, в період з 01.09.2020 року по 31.05.2021 року та зобов'язано матір ОСОБА_1 виконувати батьківські обов'язки відносно дітей, забирати із закладу на вихідні, святкові дні та під час канікул.
Відповідно до акту відвідування сім'ї ОСОБА_1 від 17 вересня 2020 року за №12/50 комісією у складі фср РЦСС Горощук Н.В. та інспектора з ЮПСП Лебідь Я.А., на час відвідування було встановлено, що діти ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 перебували вдома, син ОСОБА_16 був у грязній одежі, дівчинку ОСОБА_17 комісія не бачила, як запевнила ОСОБА_1 дитина на городі допомагає. Умов проживання комісія не бачила, зі слів ОСОБА_1 співмешканець ОСОБА_20 забрав ключі і кудись пішов.
Відповідно до акту відвідування сім'ї ОСОБА_1 та її співмешканця ОСОБА_20 від 21 вересня 2020 року за №12/52 комісіює у складі фср РЦСС Горощук Н.В. та педагогом соц. РЦСС Лисенко К.М. встановлено, що на момент відвідування сім'ї ОСОБА_20 вдома не було, у будинок ОСОБА_1 не пустила без дозволу співмешканця. Зі слів ОСОБА_1 діти ОСОБА_16 та ОСОБА_17 проживають та навчаються у Ободівській школі інтернат, забирає їх на канікули та на вихідні у будинок співмешканця. Зі слів сусідів ОСОБА_1 та її співмешканець зловживають спиртними напоями, але під час відвідування ОСОБА_1 була в адекватному стані.
Крім того, 7 червня 2019 приватним нотаріусом Чечельницького районного нотаріального округу Вінницької області Мільком А.М. оформлено заяву ОСОБА_1 про те, що вона відмовляється від утримання та виховання своєї малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, яка посвідчена і зареєстрована в реєстрі за №614. Даний факт підтверджено також і у судовому засіданні самою ОСОБА_1 .
Статтею 150 СК України встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі зобов'язання піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Окремого рішення суду на підтвердження цього факту не потрібно.
У пунктах 15, 16 постанови судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Відповідно до частини 1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, і судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Стаття 165 СК України визначає, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до частин 2, 3 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і відповідача, інші обставини що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з вищенаведеного достовірно з'ясовано, що в порушення вимог статей 150, 180 СК України, ОСОБА_1 усунулася від виконання Конституційного обов'язку, передбаченого ст.51 Конституції України щодо належного виховання своєї малолітньої доньки. Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема надала нотаріально посвідчену заяву про відмову від утримання та виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 .
Отже, перераховані вище докази, являються підставою для позбавлення відповідачки ОСОБА_1 батьківських прав щодо її дочки ОСОБА_3 та стягнення з неї аліментів на її утримання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідачки необхідно стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення нею повноліття, оскільки вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 930 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить нормам законодавства, а саме: є меншою мінімального гарантованого розміру аліментів для дітей віком до 6 років, що з 1 січня 2021 року становить 960 грн 50 коп.
Згідно ч.1ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги позивача, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн. за подачу позову про позбавлення батьківських прав та 908 грн. за подачу позову про стягнення аліментів відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись статтями 150, 152, 155, 164-166, 180, 181, 191 СК України; статтями 2-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354, 355 430 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень за подачу позову про позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень за позовну вимогу про стягнення аліментів на дитину.
Копію рішення після набрання законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькому районах Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст судового рішення виготовлено 22 лютого 2020 року.
Повне найменування (ім'я) сторін та їх місцезнаходження:
Позивач: Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області, місцезнаходження: смт. Чечельник, вул.Героїв Майдану,буд.31, Чечельницького району Вінницької області.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , картка платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Чечельницька селищна рада Чечельницького району Вінницької області, місцезнаходження: смт.Чечельник, вул.Героїв Майдану,буд.36, Чечельницького району Вінницької області, 24800.
Третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , картка платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Л.Г.Токарчук