"22" лютого 2021 р.
Справа №150/59/21
Провадження по справі №3/150/18/21
22 лютого 2021 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Л.П. Цимбалюк, розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів - Подільського ВП Головного управління національної поліції України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №724766, складеному 28.01.2021 старшим інспектором КОЗуСДС Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, 28.01.2021 року надійшли матеріали із Могилів - Родільського СВ РВП ГУНП у Вінницькій області щодо вилучення мисливської рушниці ІЖ 18 Е, 16 каллібру, № НОМЕР_1 з будинку на території домоволодіння, що належить ОСОБА_2 , яку приніс його син ОСОБА_1 та знайшов її на водоймі неподалік с. Моїівка Чернівецького району Вінницької області.
В протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КУпАП України.
ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, заперечив той факт, що він приніс мисливську рушницю до будинку, в якому проживає його батько ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх із матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідальність за ч.1 ст. 190 КУпАП настає за придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без відповідного документа дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом
Правила придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї містить Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної,холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї,основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ №622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами та доповненнями) (далі Порядок).
При цьому суддя звертає увагу на те, що за п. 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Крім того, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (справи «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02,«Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04, «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), де серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Проте фабула порушення, викладена у протоколі відносно ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції частини 1 статті 190 КУпАП та не містить всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, не конкретизовано, які вимоги Порядку він порушив, та в чому саме виразилось порушення, відсутні посилання на нормативний акт, який містить вказані вимоги; не зазначений період, протягом якого тривало порушення (адже порушення є триваючим та не носить разового характеру у певну дату).
Суддя також звертає увагу на те, що за вимогами статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Однак, до протоколу не додано жодного належного, достатнього та допустимого доказу, на підставі якого можна було б зробити беззаперечний висновок про вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП.
До протоколу додано копія рапорту працівника Могилв - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 28.01.2021, з якого слідує, що в ході досудового слідства було встановлено, що 30.10.2015 року біля 03 години 00 хв. ОСОБА_2 , застосовуючи гладко ствольну рушницю № НОМЕР_2 , перебуваючи в с. Борівка Чернівецького району Вінницької області, з мотивів явної неповаги умисно за допомогою мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї пошкодив транспортні засоби (а.с. 2).
Як свідчить лист заступника начальника СВ Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Марценюка А. від 28.01.2021, у провадженні СВ Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12015020340000197 від 30.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України (а.с. 3).
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного документа, який би свідчив про закриття кримінального провадження №12015020340000197 від 30.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Згідно ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
На момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчились строки, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП, що є самостійною підставою для закриття провадження, згідно ст. 247 п.7 КУпАП.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.190, ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Дана постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.
Суддя: Л.П. Цимбалюк