2/130/89/2021
130/1779/20
"22" січня 2021 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі: секретаря Зозулі М.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання права в порядку спадкування,
12.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування право на земельний пай №3, площею 2,2129 га, який знаходиться в землях Стодулецької сільської ради і належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав; визнати за ним в порядку спадкування право на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Стислий виклад позиції позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , площею 2,2129 га в землях Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Після смерті бабусі спадщину прийняв батько позивача ОСОБА_3 , оскільки на день смерті бабусі був зареєстрований та проживав разом з нею в с. Кукава Могилів - Подільського району, проте не оформивши своїх спадкових прав ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті батька позивач залишився єдиним спадкоємцем, інші спадкоємці відсутні.
Після смерті батька позивач прийняв спадщину, оскільки на день його смерті був зареєстрований з ним в АДРЕСА_2 . Проте при зверненні до нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельний пай та житловий будинок на ім'я ОСОБА_2 .
Заперечення відповідача.
Відзиву на позов відповідач не подавав.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
14.08.2020 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.09.2020. Витребувано з Могилів - Подільської районної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.09.2020 представник відповідача - сільський голова Стодулецької сільської ради Голубенко Л.Р. надала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_1 визнала повністю, просила розгляд справи проводити у відсутність представника Стодулецької сільської ради.
18.09.2020 надійшла витребувана судом спадкова справа.
29.09.2020 справа була знята з розгляду у зв'язку з хворобою головуючого. В подальшому справа призначена до розгляду на 28.10.2020.
28.10.2020 сторони в судове засідання не з'явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Ухвалою суду від 01.12.2020 розгляд справи відкладено на 01.12.2020, явка позивача визнана обов'язковою для надання особистих пояснень, а також для вирішення питання про заміну відповідача.
01.12.2020 в підготовчому судовому засіданні суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжив судовий розгляд. Також в підготовчому судовому засіданні, після роз'яснення судом положень Цивільного та Цивільно-процесуального кодексу України, на пропозицію суду позивач ОСОБА_1 відмовився замінювати відповідача. Цього ж дня ухвалою суду підготовче провадження закрито справа призначена до судового розгляду на 22.01.2021.
22.01.2021 позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану ним позовну заяву з підстав, викладених в позові.
З 25.01.2021 до 19.02.2021 головуючий суддя перебував на лікуванні у з в'язку з тимчасовою втратою працездатності (COVID-19).
Суд за погодження з позивачем, на підставі ч.3 ст. 211 ЦПК провів розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кукавка Могилів - Подільського району Вінницької області (а.с.8). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кукавка Могилів - Подільського району Вінницької області, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_3 являються ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.10). Батьками ОСОБА_1 являються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.11).
Як вбачається з копії довідки виданої виконкомом Кукавської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 02.07.2019 № 433 останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 було АДРЕСА_2 також за даною адресою проживали та були зареєстровані син померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та онук померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).
09.09.2019 ОСОБА_1 подав заяву до нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , що стверджується копією заяви посвідченою секретарем виконкому Кукавської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області (а.с.13).
Постановою державного нотаріуса Могилів - Подільської державної нотаріальної контори Галагозі Р.А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.14).
Як вбачається з копій Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 зареєстрована у спадковому реєстрі, стан - видалена (а.с.15-16).
Заповіт після смерті ОСОБА_2 відсутній, що вбачається з копії Іформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с.17).
Відповідно до довідки виконкому Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, згідно розпорядження Жмеринської РДА № 343 від 21.05.2007 та списку померлих громадян, яким передаються у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) та отримують державні акти на право власності на землю на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області за померлою ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) у розмірі 2,2129 га, номер земельної ділянки 3 (а.с.18-19).
Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 (а.с.20-27).
Як вбачається з довідок Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 14.07.2020 та 29.07.2020 №№ 271, 272 та 248 житловий будинок АДРЕСА_1 був побудований ОСОБА_2 в 1952 році, даний будинок відповідно до по господарської книги рахується за нею (а.с.28-30).
Відповідно до копії спадкової справи № 386/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся до Могилів - Подільської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва після смерті батька ОСОБА_3 , донька та дружина померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відмовились від спадщини після смерті ОСОБА_3 , в зв'язку з чим подали відповідні заяви про відмову від спадщини. Інші спадкоємці відсутні (а.с.42-82).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, ніким не оспорені, одержані в порядку встановленому законом.
Мотиви суду. Норми права застосовані судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст.1221,1222,1223, 1225 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм права відповідачами у справі за позовом про визнання права власності на земельну ділянку та будинок в порядку спадкування перш за все є спадкоємці, які прийняли спадщину і тільки при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2018 року по справі № 756/11374/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи батько позивача ОСОБА_3 до дня своєї смерті проживав та помер в с. Кукавка Могилів - Подільського району Вінницької області. Там же померла і його мати - ОСОБА_2 . Майно, яке залишилось після його смерті знаходиться на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. За таких обставин саме територіальній громаді в особі Кукавської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області надано законом право на звернення до суду з заявою про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , а тому саме цей орган місцевого самоврядування є суб'єктом оспорюваних чи невизнаних правовідносин у цій справі.
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідачем в цивільному процесі є особа, яка на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими позовними вимогами.
Згідно ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З наведеної правової норми вбачається можливість залучення до участі у справі співвідповідача та заміна неналежного відповідача лише за клопотанням позивача, при цьому суд позбавлений можливості самостійно залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки не має передбачених законом повноважень ініціювати питання щодо зміни складу осіб, які беруть участь у справі.
Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Згідно з пунктами 3, 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, відповідно до ухвали суду від 28.10.2020 розгляд справи було відкладено поміж іншого і для надання позивачу права на заміну неналежного відповідача, проте в підготовчому судовому засіданні 01.12.2020 позивач, на пропозицію суду, відмовився заявляти клопотання про заміну неналежного відповідача належним, а тому суд відмовляє в задоволенні цього позову, оскільки він був заявлений до неналежного відповідача.
Суд роз'яснює позивачу, що він має право звернутися до суду в загальному порядку з відповідним позовом до належного відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання за ним права в порядку спадкування на земельний пай №3, площею 2,2129 га, який знаходиться в землях Стодулецької сільської ради та на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), Стодулецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області (місцезнаходження: 23121, Вінницька область, Жмеринський район, с. Стодульці, вул. Центрапльна, 13, ЄДРПОУ 04330467).
Суддя: А.М. Заярний
Дата складання повного судового рішення 22.02.2021