19.02.2021
ЄУН №389/3279/20
Провадження №2-а/389/90/20
19 лютого 2021 року м.Знам'янка
Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Ткаченка Б.Б.
за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Іваницького Володимира Олександровича, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду,
19.11.2020 позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Іваницького В.О., Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції,в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2402788 від 17.04.2020 за ч.1 ст.132-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 у позові зазначив, що 17.04.2020 він керував транспортним засобом марки «DAF FX 105.510», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «TUR 30-3 Classic», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по автодорозі М21 243 км, де о 15.21 год. був зупинений інспектором поліції Іваницьким В.О., яким стосовно нього винесено постанову серії ЕАК №2402788 від 17.04.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн за те, що він перевозив великогабаритний вантаж шириною 3,0 метра без відповідного узгодження з органами Національної поліції, чим порушив п.22.5 Правил дорожнього руху.
Дану постанову вважає незаконною, оскільки жодного адміністративного правопорушення він не вчиняв, відповідачем не надано жодних доказів дотримання процедури здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, у тому числі певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам зі складенням відповідного документу. Вказує, що 17.04.2020 він здійснював перевезення вантажу, транспортні габарити якого не перевищували нормативно встановлених 2,6 м (ширина) та 4 м (висота), зокрема перевозив вантажний автомобіль, габарити якого візуально не перевищували дозволених параметрів. Працівник поліції проводив заміри габаритів вантажу «рулеткою», на який не було пред'явлено свідоцтво, видане уповноваженим орагном виконачої влади у сфері метрології, при цьому у постанові не вказано фактичні габарити транспортного засобу з вантажем, яким він керував, що могло б вказувати на наявність порушення, не зазначено, яким чином інспектор поліції дійшов висновку про перевезення ним негабаритного вантажу та необхідність пред'явлення для цього відповідних дозволів, а також взагалі не вказано, чи робилися інспектором поліції відповідні заміри. З огляду на наведене, позивач вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування постанови.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, як такого, що пропущений з поважних причин. В обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначив, що у квітні 2020 позивач звернувся до Кіровського районного суду м.Кіровограда з позовної заявою про скасування вищевказаної постанови про накладення адміністративного стягнення, однак в подальшому зазначена справа була передана для розгляду за підсудністю до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області. Ухвалою зазначеного суду від 13.08.2020 його позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору. У зв'язку з невиконанням ним у встановлений строк вказаних вимог ухвалою суду від 16.09.2020 позовну заяву йому було повернуто. Неможливість сплати судового збору позивач пояснює тим, що він проживає не за місцем своєї реєстрації, а рід його роботи передбачає також постійну відсутність за фактичним місцем проживання, тому всю його кореспонденцію, адресовану за місцем реєстрації, отримують його батьки. Проте, з урахуванням запроваджених у 2020 році в Україні карантинних заходів, він був позбавлений можливості своєчасного отримання поштової кореспонденції, у тому числі судових рішень. Крім того, встановлені карантинні обмеження суттєво погіршили його матеріальне становище у зв'язку зі зменшенням розміру заробітної плати. Зазначені обставини першкодили йому своєчасно сплатити судовий збір відповідно до ухвали суду від 13.08.2020. Відтак, за вказаних вище обставини позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не повідомив, відзиву та доказів на спростування позовних вимог не надав.
Відповідач - інспектор 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Іваницький В.О., в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений, однак представник Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП від імені інспектора 07.12.2020 подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що інспектор поліції діяв у межах та спосіб передбачені чинним законодавством України, в оскаржуваній постанові чітко вказана суть порушених Правил дорожнього руху, дана постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, за формою відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Також вказує на те, що позивач на обгрунтування своєї позиції не надав жодного доказу на її підтвердження, обставини, викладені у позові, є суб'єктивною думкою позивача та не спростовують факт вчинення ним правопорушення.
Також представником відповідача у відзиві звернено увагу на неможливість надання суду відеофіксації з місця вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку з її відсутністю за сплином часу.
З'ясувавши обставини в адміністративній справі та дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наданих позивачем доказів вбачається, що останнім пропущено визначений законом процесуальний строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом з поважної причини, оскільки первинна позовна заява подана позивачем до Кіровського районного суду м.Кіровограда 27.04.2020 в межах строку, встановленого ч.2 ст.286 КАС України. Ухвалою зазначеного суду від 04.05.2020 справа передана на розгляд до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання позивача. Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 13.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору. У зв'язку з невиконанням позивачем у встановлений строк вказаних вимог ухвалою суду від 16.09.2020 позовну заяву повернуто. Неможливість своєчасного усунення недоліків позивач мотивує проживанням не за місцем своєї реєстрації, постійною відсутністю за фактичним місцем проживання, а також запровадженими у 2020 році в Україні карантинними заходами.
Оскільки підстави пропуску позивачем строку на повторне звернення до суду із зазначеним позовом є поважними, тому клопотання позивача про поновлення зазначеного строку, відповідно до ст.123 КАС України, підлягає задоволенню.
Судом також встановлено такі обставини.
17.04.2020 на автодорозі М-21 243км інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Іваницьким В.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2402788 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення 17.04.2020 о 15.21 год. на автодорозі М-21 243км ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF XF 105.510», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозив велигабаритний вантаж шириною 3,0м без відповідного узгодження з органами Національної поліції, чим порушив вимоги п.22.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Частиною 1 статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздам.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Таким чином, великогабаритні та великовагові транспортні засоби автомобільними дорогами мають переміщуватися за спеціальними нормами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м.Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.п.3, 4, 6 Порядку).
Згідно з п.20 Порядку за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до п.18 Порядку за результатами точного габаритно-вагового контролю водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Тобто, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється виключно у встановленому законом порядку Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції, за результатами якого водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.
Згідно з п.2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
Відповідно до вищезазначених правих норм, доказом того, що транспортний засіб, яким керував позивач належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Таким чином, контроль на відповідність габаритів вантажу певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.
При цьому, згідно з пунктом 15 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Тобто, до повноважень підрозділів Національної поліції відноситься контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух, а здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до повноважень територіальних органів Укртрансбезпеки.
Отже, інспектор патрульної поліції Іваницький В.О. під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв поза межами повноважень та з порушенням Порядку №879, що свідчить про відсутність встановлених законодавством підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
При вирішенні даного спору, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен шляхом надання належних та допустимих доказів довести правомірність своїх дій чи рішень.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як вбачається з постанови серії ЕАК №2402788 від 17.04.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП за керування транспортним засобом марки «DAF XF 105.510», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перевозив велигабаритний вантаж шириною 3,0 м без відповідного узгодження з органами Національної поліції, чим порушено вимоги п.22.5 Правил дорожнього руху.
Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, які б свідчили про те, що позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимоги п.22.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Зокрема, відповідачем не надано жодних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу транспортного засобу певним нормам, дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів із складенням відповідного документу.
Суд зазначає, що сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, містить лише опис обставин, які визнані інспектором патрульної поліції підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб'єктом владних повноважень у своєму рішенні. Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, на відповідача покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2402788 від 17.04.2020 підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 420 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ч.1 ст.132-1, ст.ст.247, 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст.72, 74, 77, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду із зазначеним позовом.
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2402788 від 17 квітня 2020 року, винесену інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Іваницьким Володимиром Олександровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліціїна користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції,місцезнаходження: вул.Ботанічна,24, м.Вінниця Вінницької області, 21010, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Департаменту патрульної поліції: 40108646.
Відповідач: інспектор 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Іваницький Володимир Олександрович, місцезнаходження Управління патрульної поліції у Вінницькій області: вул.Ботанічна,24, м.Вінниця Вінницької області, 21010, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Департаменту патрульної поліції: 40108646.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко