Справа №:755/16637/20
Провадження №: 4-с/755/13/21
"05" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.,
при секретарі Локотковій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Терлеєв Іван Миколайович, стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на дії чи бездіяльність приватного виконавця,
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Терлеєв Іван Миколайович.
Вимоги скарги мотивовані тим, що на виконанні приватного виконавця Терлеєва І.М. перебуває виконавчий лист № 755/3524/15-ц від 10 квітня 2015 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва. Постановою приватного виконавця Терлеєва І.М. від 02 квітня 2019 року було відкрито виконавче провадження. Однак, до відкриття виконавчого провадження в період з 10 квітня 2015 року по березень 2018 року ОСОБА_2 в добровільному порядку сплатив84 640,00 гривень на користь АТ «Альфа-Банк». У зв'язку з чим, боржник звернувся до приватного виконавця із проханням про зарахування даних коштів, однак останнім було відмовлено та повідомлено, що не зможе врахувати суму в рахунок погашення боргу у зв'язку з тим, що в наданих виписках відсутнє посилання на рішення суду на примусове виконання та в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач зазначає суму боргу згідно виконавчого документа. Таким чином, скаржник був змушений звернутися до суду з даною скаргою.
Скаржник в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву в якій просив розгляд скарги проводити у його відсутність, доводи скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Суб'єкт оскарження в судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Представник АТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Терлеєва І.М. від 02 квітня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58771326 про примусове виконання виконавчого листа № 755/3524/15-ц виданого 10 квітня 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості в сумі 156 318 гривень 48 копійки та витрат пов'язаних з вирішенням спору третейським судом в сумі 1963 гривень 18 копійки та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі по 121 грн. 80 коп. з кожного.
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Так, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Так, боржником ОСОБА_1 04 жовтня 2019 року на адресу приватного виконавця було направлено заяву про добровільне виконання судового рішення в якій зазначив, що ним з 10 квітня 2015 року по березень 2018 року було добровільно частково виконано рішення суду та сплачено 84 640,00 гривень, просив зарахувати їх в рахунок погашення боргу та здійснити перерахунок. Та на підтвердження таких справ, боржник надав копії платіжних документів на загальну суму 84 640,00 гривень.
09 січня 2020 року приватним виконавцем на заяву боржника ОСОБА_1 було надано відповідно з якої вбачається, що приватний виконавець Терлеєв І.М. повідомив про неможливість врахування зазначених сплат в зв'язку з тим, що в наданих виписках відсутнє посилання на рішення суду на примусове виконання якого відкрите виконавче провадження та в заяві про відкриття виконавчого провадження від 01 квітня 2019 року стягувач зазначає суму боргу згідно виконавчого документа.
Відповідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Однак, як вбачається з матеріалів скарги, приватним виконавцем Терлеєвим І.М. не було скеровано запиту до стягувача АТ «Укрсоцбанк» щодо підтвердження чи спростування обставин зазначених боржником ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.3 ст.451 ЦПК України).
Тому, аналізуючи докази у справі, суд вбачає протиправну бездіяльність приватного виконавця Терлеєва І.В. по виконавчому провадженню № 58771326 стосовно здійснення перерахунку заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ «Укрсоцбанк» та не зарахування сплачених сум, оскільки після звернення боржника ОСОБА_1 про добровільне часткове виконання судове рішення, приватним виконавцем не було здійснено перевірку повідомлених відомостей, не скеровано відповідного запиту до стягувача про підтвердження чи спростування даних.
Крім того, судом було встановлено, що боржником ОСОБА_1 17 травня 2017 року. 29 вересня 2017 року, 17 жовтня 2017 року, 15 березня 2018 року, 12 квітня 2018 року, 29 січня 2015 року, 19 травня 2015 року, 14 січня 2016 року та 14 березня 2018 року сплачувалося на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк» кошти в загальному розмірі 84 640,00 гривень. Крім того. Необхідно зазначити, що платежі були здійснені після розгляду справи 10 квітня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва.
Таким чином, скарга ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Терлеєв Іван Миколайович, стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на дії чи бездіяльність приватного виконавцязадоволенню підлягає.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23).
Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Терлеєв Іван Миколайович, стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на дії чи бездіяльність приватного виконавця задовольнити.
Визнати бездіяльність приватного виконавця Терлеєва Івана Миколайовича по виконавчому провадженню № 58771326 протиправною стосовно не здійснення перерахунку заборгованості солідарних боржників.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Терлеєва Івана Миколайовича провести перерахунок та зарахувати в суму стягнень по існуючій заборгованості згідно судового рішення погашення сум, які були сплачені боржником ОСОБА_2 в порядку добровільного виконання боржником судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 05 лютого 2021 року.
Суддя Н.О. Яровенко