2/754/400/21
Справа № 754/14827/19
Іменем України
22 лютого 2021 року еснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Гергель В.А.
за відсутності сторін
розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (Служба у справах дітей) про визначення порядку користування жилим приміщенням,
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження в цивільній справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвала про відкриття провадження отримана позивачем 08 листопада 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи в судове засідання 31 січня 2020 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується особистим підписом в розписці.
В судове засідання 21 лютого 2020 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в позовній заяві. Поштове відправлення не було отримано адресатом та повернуто суду з поміткою Укрпошта «за закінченням терміну зберігання».
В судове засідання 07 травня 2020 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в позовній заяві.
В судове засідання 01 липня 2020 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в позовній заяві.
В судове засідання 04 вересня 2020 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в позовній заяві.
В судове засідання 06 листопада 2020 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в позовній заяві. Поштове відправлення не було отримано адресатом та повернуто суду з поміткою Укрпошта «за закінченням терміну зберігання».
В судове засідання 22 грудня 2020 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в позовній заяві.
В судове засідання 22 лютого 2021 р. позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в позовній заяві. Одночасно судом повідомлення про час та місце судового розгляду надсилалось шляхом направлення SMS повідомлення, яке було отримано 24 грудня 2020 року.
Таким чином, сторона позивача повідомлялась про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд вжив всіх заходів для належного повідомлення позивача за адресою, що зазначена у позовній заяві. Про причину неявки або про зміну місця проживання позивач суду також не повідомила.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, судом враховуються відповідні положення законодавства, згідно яких п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача. Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням ст. 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 121 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв'язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Як вбачається з матеріалів справи позивач періодично отримує поштову кореспонденцію, за вказаною в позові адресою: АДРЕСА_1 (наявні зворотні повідомлення про вручення судових повісток), при цьому, будь-які інші адреси для направлення поштової кореспонденції позивач в позовній заяві не вказав.
У відповідності до ч. 1 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повітка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
З огляду на те, що позивача повторно не з'явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а відтак, вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч.1 ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПКУкраїни, суд,-
На підставі викладеного, керуючись ст. 200, 257 ЦПК України, суд -
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (Служба у справах дітей) про визначення порядку користування жилим приміщенням.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий: І.А. Галась