Номер провадження 2/754/1776/21
Справа №755/8774/20
Іменем України
22 лютого 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Галась І.А.
при секретарі - Гергель В.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк» (місто Київ, вул. Володимирська, 27) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості. Ціна позову 2809,67 гривні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року №568 змінено тип Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з публічного на приватне та перейменовано на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 16 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Згідно п.3.1. шляхом підписання цієї Заяви про приєднання, до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку, клієнт беззастережно приєднується до ДКБО фізичних осіб.
Згідно п.п.3.4.1 договору, клієнту відкривається поточний рахунок в гривні на умовах тарифного пакету «ЗАРПЛАТНИЙ», Тарифів за користування платіжною карткою. Банк надає клієнту платіжну картку та персональний ідентифікаційний код.
В своїй Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою Заяви на приєднання, Клієнт просив Банк надати йому кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії на його кредитний рахунок.
Банк встановив Клієнту Кредит у сумі 1500 грн.
Згідно пункту 6.6.1. процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 28 процентів річних за користування кредитними коштами
Зазначено, що Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач на адресу відповідача направив Лист - вимогу за яким боржника повідомлено про наявну заборгованість та про те, що банк відкликає всю суму кредиту та вимогу не пізніше 30 календарних днів з дати отримання Листа-вимоги сплатити всю наявну заборгованість по кредиту. Проте лист залишився без виконання.
Станом на 17 жовтня 2018 року заборгованість Відповідача становить 2809,67 грн., яка складається з:
- 1490,48 грн. - загальна сума основної заборгованості;
- 607,45 грн. - загальна сума заборгованості по сплаті відсотків;
- 9 грн. - загальна сума заборгованості за РКО;
- 524,85 грн. - пені (проценти);
- 40,43 грн. - розмір 3% річних за на простроченого кредиту;
- 11,26 грн. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів;
- 99,86 грн. - інфляція (борг);
- 26,34 - інфляція (проценти).
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань, позивач вбачає наявні підстави для стягнення з відповідача суми кредитної заборгованості в судовому порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 червня 2020 року цивільна справа була передана на розгляду Деснянського районного суду міста Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року відкрито провадження в справі за позовом Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного порядку розгляду справи.
Відповідач до судового засідання не з'являвся. Відповідачу надіслана судова повістка відповідно до ст.128-130 ЦПК України за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи.
Поштова кореспонденція, надіслана Відповідачу в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов таких висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, 05 червня 2019 року №568 змінено тип Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з публічного на приватне та перейменовано на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Судом встановлено, що 16 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та відповідачем укладено договір у вигляді Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Згідно п.3.1. шляхом підписання цієї Заяви про приєднання, до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку, клієнт беззастережно приєднується до ДКБО фізичних осіб.
Згідно п.п.3.4.1 договору, клієнту відкривається поточний рахунок в гривні на умовах тарифного пакету «ЗАРПЛАТНИЙ», Тарифів за користування платіжною карткою. Банк надає клієнту платіжну картку та персональний ідентифікаційний код.
В своїй Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою Заяви на приєднання, Клієнт просив Банк надати йому кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії на його кредитний рахунок.
Банк встановив Клієнту Кредит у сумі 1500 грн.
Згідно пункту 6.6.1. процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 28 процентів річних за користування кредитними коштами
Умовами п. 6.1. Договору передбачено, що послуги, які надаються банком згідно з п.п. 1 п. 3.2 розділу III цього Договору, оплачуються Клієнтом згідно з Тарифами, чинними на момент здійснення відповідної операції, отримання Послуги.
Розмір плати за Послуги, які надаються Банком згідно з п.п. 3. п. 3.2. розділу III цього Договору ДКБО, проценти тощо визначаються в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) та інших документах, які є невід'ємними частинами Кредитного договору.
Згідно пункту 6.7. Заяви про приєднання, Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення Кредиту в розмірі обов'язкового щомісячного платежу, також Клієнт має право провести повне чи часткове погашення Кредиту.
Згідно пункту 1.5. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору датою укладення Кредитного договору є дата підписання Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії уповноваженим представником Банку, датою надання кредиту є дата використання Клієнтом Кредиту.
В п. 1.6. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору йдеться про те, що Банк зобов'язується надати Клієнту Кредит на умовах, передбачених Кредитним договором.
Згідно п.п. 1.10.1 розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору Клієнт зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму Кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені Кредитним договором.
Згідно пункту 1.12. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору, за користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії та в Додатку №1 до Договору.
Згідно пункту 1.13. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору, проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману Клієнтом суму Кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня отримання Кредиту включно, та до дня фактичного повернення Кредиту (його частини).
Згідно п.п. 1.21. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору, будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у Клієнта створює обов'язок достроково погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі, передбачені Договором.
Клієнт зобов'язаний щомісячно отримувати звіт (виписку) по Рахунку та сплачувати за Кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по Рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем чи неробочим згідно з Договором.
За невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені Договором, Банк мас право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено Договором (п. 9.1 розділу IX. Договору ДКБО «Відповідальність клієнта та банку»).
Пеня нараховується у валюті грошового зобов'язання, за неналежне виконання якого вона застосовується, і сплачується в національній валюті за Курсом, встановленим НБУ на 15-00 годину, за київським часом Банківського дня. в який сплачується пеня.
Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надавши Відповідачу, кредит у встановленому Договором розмірі. Проте, Відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв'язку з чим, у Відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів.
З матеріалів справи убачається, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином.
Зазначено, що Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач на адресу відповідача направив Лист - вимогу за яким боржника повідомлено про наявну заборгованість та про те, що банк відкликає всю суму кредиту та вимогу не пізніше 30 календарних днів з дати отримання Листа-вимоги сплатити всю наявну заборгованість по кредиту. Проте лист залишився без виконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Станом на 17 жовтня 2018 року заборгованість Відповідача становить 2809,67 грн., яка складається з:
- 1490,48 грн. - загальна сума основної заборгованості;
- 607,45 грн. - загальна сума заборгованості по сплаті відсотків;
- 9 грн. - загальна сума заборгованості за РКО;
- 524,85 грн. - пені (проценти);
- 40,43 грн. - розмір 3% річних за на простроченого кредиту;
- 11,26 грн. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів;
- 99,86 грн. - інфляція (борг);
- 26,34 - інфляція (проценти).
Отже, вбачається, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання за договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості, а тому позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов'язань за вказаним договором.
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем порушені вимоги кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно ст.ст. 133, 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 626, 629, 634, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27) суму кредитної заборгованості у розмірі 2809,67 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: